О. Нестерова. Чайник "Лісова пісня". 2023. Декоративне блюдо "Мавка. Пока цвіте папороть". Д. 26. Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2020.
Прекрасно асоціюється з чудовою музикою вічно молодої весни, яку почула Мавка від Лукаша, розпис художницею - іконописицею Оленою Нестеровою блюда та гладких поверхонь, простих округлих по силуету форм посудини цікавої конфігурації Полтавського фарфорового заводу 1 – 77 «Лтава» зі складними та витонченими ручкою, носиком й кришкою.
Олена Нестерова.
«А я ось пишу сервіз «Лісова пісня» на полтавському більї (так заводчани називали глазуровану продукцію, яка виходила з печі политого випалу, від слова «білий», отже це порцелянова заготовинка), читаю драму - феєрію, дивлюсь фільм))), - розповідала Олена із міста Горішні Плавні (до 2016 року – Комсомольськ) в Кременчуцькому районі Полтавської області, що лежить на півдні регіону на лівому березі Дніпра в межах Придніпровської низовини в лісостеповій зоні у межиріччі Псла та Сухого Кобелячка.
Нестерова відкриває чарівний край Полісся зі своїми лісовими тінями і шумами, з веселковими барвами квітів, із зітханням вітру та гомоном весняної ночі. Тут, серед столітніх дерев живуть незвичайні міфічні істоти, а серед них головні персонажі літературного твору, Водяник, Русалка, Куць, Потерчата. Мавку не зміг захопити Перелесник, який втілює молодість, вроду і пристрасну любов. Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості й любові на все життя. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі. Мавка перша запитує: «Чи гарна я тобі?», захоплюється, що люди, як голуби паруються навік. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди.
О. Нестерова. Чайник "Лісова пісня". Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2023
«Олена Нестерова створює дива в такий складний час. Рік триває війна. Багато що в нашому житті поставлено на паузу...і ось, знайти натхнення! Це такий своєрідний вклад в Перемогу! Бо, саме Україна, народжує постаті подібні Лесі Українці, »- наголошує кримчанка Ніка Раєвська. «В такий скрутний час художниця вселяє велику надію на щастя!»- доповнює Світлана Корнілова.
О. Нестерова. Чайник "Лісова пісня". Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2023
Браво. Радісно лягла палітра декорування надглазурного ручного розпису на чайник «Лісова пісня», що звучить невмирущою силою природи, як безсмертна краса, яка у своєму плині та розвитку стала вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. В малюнках використовуються стилізовані рослинні орнаменти соковитих яскравих зелених й з його відтінком кольорів. Червоні вінки на чолах парубка та дівчини, як символ радості, щастя й удачі. Чарівна квітка папороті, що скарби творить, а не відкриває, з якої виросло їх кохання, яскраво палає поруч лісової красуні – німфи та сільського парубка. Багато синього, що має значення як позитивного, так і негативного аспекту. Позитивне синяви: у духовності, мудрості, терпінні Мавки, яка є уособленням світлого й гуманного початку в житті людини, високої поетичної мрії й чистого кохання, щирої дружби й волелюбності. Для неї воля –– це такий самий природний стан, як життя, дихання, і…кохання.
О. Нестерова. Чайник "Лісова пісня". Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2023
Негативні прояви синіх відтінків: слабкість, емоційна холодність і неврівноваженість Лукаша, спочатку відкритого та чистого душею, який поступово втрачає барви внутрішньої палітри та губить не тільки своє кохання до Мавки, її саму вкупі з надією на щастя, а ще й зраджує таким чином самого себе, за що й несе покарання перетворенням на вовкулаку. Золото надає твору вишуканості та урочистості. Так, адже драма – феєрія вражає музикою мови, глибиною думки й красою мрії.
Казкова композиція блюда "Мавка. Пока цвіте папороть" (2020) звучить й символом прекрасної мрії, поезії й краси. Все як у Лесі Українки: ніч, цвіт папороті й статна Мавка в ясно-коричневій одежі, що з розпущеними зеленим полиском, неймовірно вишуканими косами, вийшла з-за стовбура старої розщепленої верби, півусохлої. Неймовірно, фантастично, колірна палітра заворожує. Розпис блюда виконано по зробленому у 2007 році ескізу для вітража величезного вікна. Несподівано прийшло в художниці бажання перенести його на порцеляну - ідеальний для картини матеріал. Полотно може порватися, фарби на ньому з часом тріскають, тьмяніють. Порцеляна ж - матеріал вічний. Він не змінюється тисячоліттями. Може лише розбитися. В наш час на найбільших мистецьких виставках в Європі фарфор — фаворит.
Ескіз О. Нестерової до блюда "Мавка. Пока цвіте папороть".
М а в к а
Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший —
він скарби т в о р и т ь, а не відкриває.
У мене мов зродилось друге серце,
як я його пізнала. В ту хвилину
огнисте диво сталось... (Леся Українка "Лісова пісня")
Блюдо про огнисте диво поміж інших робіт О. Нестерової експонувалося на презентації книги "Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу", яка відбулася на території Києво - Печерської лаври у Національному музеї українського декоративного мистецтва 4 жовтня 2023 року.
З залу НМУНДМ під час презентації книги "Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу". Київ, 4 жовтня 2023 року.
Весна ще так ніколи не співала, як отепер. Художнице, вкотре, Браво!!! Від художниці – іконописниця Олени Нестерової ще один унікальний художній твір, навіяний враженнями від твору майстрів коростенської порцеляни та подій, описаних у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
В. й М. Трегубови. «Мавка» висотою 23 см (Коростенський ФЗ. 1971) у розпису О. Нестеровою (Живописна артіль "Бабичъ фарфор". Київ. 4.04. 2024)
Старезний густий предковічний ліс. Тут мешкають молоді й старі лісові та водяні істоти. Серед них безтурботна лісова русалка — дівчина Мавка.
В. та М. Трегубови. декоративна скульптура "Мавка". В. 24. Коростенський ФЗ. 1971
Розпис через 53 роки після створення Валентиною та Миколою Трегубовими декоративної скульптури «Мавка» (1971), одного із головних персонажів української міфології - істоти, близької до русалки, має казковий колорит, палітру різнобарвну, яскраву та святкову. Відчувається до виконання декору тендітної та наївної дівчини емоційна передача Оленою настрою, наповненого теплотою людського почуття. Розпущене довге волосся молодої красуні як маленька частинка природи, з якої Мавка вийшла. У рослинному орнаменті люстрового плаття на білому тлі черепка, помітне бажання продемонструвати сам матеріал, його блискучу поверхню, додаючи розпису відчуття парадності. Сережки з калиною є символом любові, щастя та краси. В серці лісової красуні ще не оселилося кохання, зробивши вразливою. Кирпатий носик, вражають чарівні очі. Для зеленооких людей життя прекрасне лише тоді, коли вони не можуть ні в чому собі дорікнути.
Мальовничі сцени декору композиційно наповнені. Оповивають скульптуру листя плакучої берези, великого дуба, верби. Ясно простежується зв’язок оформлення з культом рослин і дерев, й це є наскрізним та визначальним його моментом. Круговий огляд передбачає дарунки у вигляді несподіванок. Простора галявина з зайчатками. Пташка поміж гілок верховіття поволочених зеленою барвою дерев. Проглядає сонце. До найменших нюансів вдається художниця. Вона тонує не тільки долоні Мавки, але й навіть п’ятки.
З тої чарівної квітки папороті, що скарби творить, а не відкриває, яка оселилася на боковій поверхні скульптури має вирости її кохання, німфи до сільського парубка Лукаша. Адже весна є моментом, коли вогонь перемагає холод, а Світло – Темряву.
Україна чарівна людьми, живою душею! Олену відрізняє висока цілеспрямованість у втіленні ідей та замислів, сучасне розуміння дизайну та декору, а також невичерпна любов до цього аристократичного матеріалу, що проявляється в збиранні чудових виробів майстрів українського фарфору та формуванні із них унікальної колекції, її зацифруванні. Можна годинами розглядати майстерно виконанні світлини тих дзвінких, композиційно витриманих, ошатних чайних та кавових сервізів, у практичному та художньому ансамблі які грають усіма кольорами веселки.
Олена Нестерова з однією із тарілок Олени Нестерової та Олени Папки серії "Берегині". Лубни. 2023. Присвячується всім жінкам України, сильним та ніжним одночасно.
Але повернемося до художніх робіт дівчини, кожна із яких сповнена вишуканості та урочистості, адже художниця працює пристрасно, захоплено, надихаючись самою можливістю мистецького процесу. Серія декоративних тарелів "Берегині" присвячується всім жінкам України, сильним та ніжним одночасно. У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня — покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня — жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з Орантою — типом зображення Божої Матері з піднятими руками. Таке поширене зображення походить від елементів народної вишивки на рушниках. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше — вазонки, стилізовані Дерева Життя.
Тарілки експонувалася в НМУНДМ під час презентації книги "Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу".
Олена Папка. Чернівці. Галерея Steinbarg Gallery & Cafe Проект "Повернення". 2023 рік
Співавтор серії "Берегиня" Олена Папка: "Моє рідне місто Львів. Я працюю там усе своє життя. Моя спеціальність – дизайн меблів. Скільки пам'ятаю себе, завжди любила малювати. Це було моїм хобі з раннього дитинства. Спочатку я шукала художню мову, експериментувала, а тепер відчуваю, що знайшла спосіб висловити себе на полотні. Працюю у двох стилях – декоративний реалізм та наївне мистецтво. У моїй творчості переважають фігуративні, переважно жіночі образи, це нескінченна різноманітність станів та проявів, від ніжних та легких до агресивних та сильних. Орнамент – невіддільна частина мого стилю, це вплив української традиції декоративного розпису. Брала участь у двох благодійних аукціонах Forbes у Празі із картинами «Мужність» та «Підтримка», всі кошти були направлені в українську армію. Також я учасник колективних виставок у Львові, Києві, США та Ізраїлі".
О. Нестерова. Тарілки із колекції "Візантія". Лубни. 2023. Надглазурний розпис, золото 30%, багаторазовий випал. З експозиції в НМУНДМ
"Навіть не уявляю, хто зараз на теренах України, створює щось подібне. Такої якості, з таким смаком? Може я помиляюсь. Але, як на мене, це видатне явище. Майже всі наші шановні митці "отошлі от дел" як то кажуть. Дуже сподіваюсь, що спільнота поцінувачів порцеляни, саме в цієї групи, вшанує талант пані Олени хоча б лайками. Ще б краще якимись коментарами. Бо пости пані Людмили на різноманітні теми, вартують особливої уваги. Не все ж тільки показувати щось не зрозуміле "на оценку" та " сколька эта может стоить".... Долучаємось шановні, до Мистецтва з великої літери "М", - написали в Мережі про серію тарілок в О. Нестерової з орнаментами та малюнками, взятими з манускриптів та рукописних мініатюр епохи Каролінгів (кінець VIII – середина IX століття). Майстриня іконопису черпає натхнення та глибокий символізм стародавніх майстрів, створюючи неповторні художні витвори.
О. Нестерова. Тарелки із колекції "Візантія". Лубни. 2023. Надглазурний розпис, золото 30%, багаторазовий випал.
Експонувалася в НМУНДМ під час презентації книги "Український фарфор ХХ століття Коростенського фарфорового заводу".
Всі тарілки різні, в кожної різний малюнок. Попри один сюжет, вони одна доповнють одна одну. Неймовірна витончена, шляхетна та високохудожня робота!
А от, карпатський фольклор в малюнку іншої серії тарелів під назвою "Жінки в синіх тонах". Написана за мотивами картин молодої талановитої української мисткині Анастасії Бонішко та присвячена також українській жіночності. Тут переосмисленні гуцульські співанки, в яких завжди передається якась історія, або переживання персонажа. Маємо настрій та філософію – молодої, сильної, сміливої, незалежної та дуже красивої, як Країна.
О. Нестерова. Тарелі "Жінка в синіх тонах". Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2023.
До презентації книги про коростенську порцелянову спадщину Олена на тарілці цього підприємства кінця 1940 - х років виставила сюжет про то, як по закінченню Різдвяних та новорічних свят ніжна та співоча птаха, жовта – блакитна синиця, вказує дідусеві Морозу дорогу в Великий Устюг.
О. Нестерова. Столова тарілка "Дід Мороз". Лубни, 2023
Полтавка відправляє нас в світ мотивів найпопулярніших в країні листівок Володимира Зарубіна (1925 – 1996), з-під його пера вийшли образи героїв близько 100 мультфільмів, серед яких улюблені: «Ну постривай», «Мауглі», «Слідом бременських музикантів», «Таємниця третьої планети» та багато інших. Добродушні дітлахи, Дід Мороз, Снігуронька, зайці, сніговики, їжаки та ведмеді у пухнастої ялинки – не перестають посміхатися з малюнків художника. За часів XX століття їх десятками приносили в кожну оселю — традиція вітати поштою родичів, друзів, вчителів, однокласників, колишніх сусідів була сформованою та улюбленою.
Дивимося та згадуємо, які СМС)) раніше дарували на Новий рік! Ялинка з лісу, скляні кулі, святковий настрій. Так-так все так! Доброта цих милих героїв передається тобі, і забуваєш, що вони лише намальовані, придумані, але з радістю в очах, і в душі прокидається все тільки добре і позитивне.
О. Нестерова. Столові тарілки "З Новим роком". Лубни, 2023
Експозиція виробів з «белья» Коростенського фарфорового заводу, розписи на яких виконала Нестерова, додала зворушливості у настрої від презентації книги «Український фарфор ХХ століття Коростенського заводу». Зупинюсь на двох фігурках веселої молодиці в яскравому народному російському костюмі зі складеними на грудях руками, яка асоціюється з матір'ю великого сімейства, що має гарне здоров'я і огрядну фігуру.
"Матрьошка" В. Трегубової (В.13. КФЗ. 1959) у варіантах розпису
Історія появи у фарфорі "Матрьошок" в сарафані й хустинці бере початок з тої Всесвітньої виставки в Брюсселі, де отримала золоту медаль дерев'яна однойменна лялька Загорської артілі, найбільша – зростом з першокласницю, найменша – максимум насіння соняшнику. Популярність і купівельний інтерес до дерев'яної «Матрьошки» зростав, що пояснювалося не лише оригінальністю її форми й декоративністю розпису, а й, імовірно, своєрідною даниною моді. Провідні заводи України стали випускати цю забавку.
"Роздивилась кожну, вони чудові всі. Але ж ось ці, що розписані пані Оленою, це щось! Ба більше, навіть гарне фото не показує всієї краси квітів на подолі сарафана! Там кожна квітка різна, та в кожної пелюстки як живі! Захоплення!" - Ніка Раєвська написала про художній декор фігурок.
В. Трегубова. "Матрьошка" у розпису О. Нестерової. В. 13. КФЗ (1959) та Живописна артіль "Бабичъ фарфор" (2023).
Коростенці були у числі перших, в 1959 році з конвеєру зійшла перша мініатюра. Її автор В. Трегубова (1926 - 2010) відмовилася від класичного вигляду цієї ляльки. Розписували її майже всі художники заводу. Ряд орнаментів на ляльковому вбранні – цілком достатній "паспорт", що змушує згадати про всесвітньовідомих матрьошок, хоча за формою це зовсім різні речі. Після першого демонстрування тої коростенської матрьошки на Декаді української літератури та мистецтва 1960 року, Україна представляла її на міжнародних виставках в Торонто, Чикаго, Загребі, Салоніках, Будапешті, Токіо, Багдаді, Бухаресті, Аддіс-Абебі, й знаковою в Марселі.
Й от, декорована для В. Чікірова художницею - іконописцем в залі Національного музею українського декоративного мистецтва на території Києво - Печерської лаври 4 жовтня 2023 року. Милуюся...
Л. Карпінська - Романюк, В. Чікіров та О. Нестерова. Кіїв, НМУНДМ, 4 жовтня 2023
"Ви знаєте, що таке КАЗКОТЕРАПІЯ і як вона працює? - запитує Олена - Існує цілий напрямок в арттерапії (лікування мистецтвом), який називається Казкотерапія. Якісні, добрі казки - це дієві, визнані навіть вченими, ліки для будь-якого віку".
Олена Нестерова розписала фігурку Дмитра Назарова "Лисиця та Колобок", створену за мотивами української народної казки "Колобок". Коростень - Лубни. 2023
"Біжить та й біжить, зустрічається з лисичкою:
– Колобок, колобок, я тебе з’їм!
– Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісню заспіваю.
– Ану, якої?
Я по коробу метений, На яйцях спечений, Я від баби втік, я від діда втік, І від тебе втечу!
– Ану-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мені чутніше було.
От він і сів та й давай співати:
Я по коробу метений, На яйцях спечений...
А лисичка його гам! Та й проковтнула".
Й художниця - іконописиця продовжує: "Й попри нас, вже дорослих, з захватом розглядаємо малюнки народного жанру фольклору на білому тлі порцеляни. Головний герой цієї чарівної розповіді чимось невловимо нагадує саму людину, для якої ця казка призначена. Він успішно справляється з усіма труднощами та блискуче долає перешкоди, що виникають на його шляху. Таким чином)), досягається терапевтичний ефект та створюється позитивний сценарій розвитку подальших подій".
О. Нестерова. Набір чайників за мотивами української народної казки "Івасик - Телесик". Живописна артіль "Бабичъ фарфор". 2022.
Ескізи до набору чайників за мотивами української народної казки "Івасик - Телесик".
"От вам казочка, а мені – бубликів в'язочка, "- такими словами закінчується казка про Івасика - Телесика.
"У цей страшний час мені дуже хочеться, щоб всі наші жахи закінчилися, і в цій "страшній казці" сьогодення стався щасливий кінець! - завершує розповідь про свої твори талановита, гарна молода жінка, якій під власне Мистецтво живопису.
Текст Л. Карпінська - Романюк
Фото О. Нестерова
Comments