Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»
25.05.2024 20:35
День Києва — улюблене свято киян та гостей, які приїжджають звідусіль помилуватися красою столиці України. Київ — місто, що дихає історією та водночас любить інновації. У травні воно особливо красиве, адже цвітуть каштани.
А ще Київ неможливо уявити без мистецтва. Воно повсюди: у архітектурі, скульптурі, живописі…
Сьогодні ж тема особлива — київські мотиви у творчості українських фарфористів. Про найцікавіші роботи вітчизняних митців у інтерв’ю «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
«Квітучий каштан є символом добробуту, родючості та довголіття»
— Остання неділя травня для святкування Дня Києва була обрана не випадково, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Адже саме в цей період квітнуть каштани, які є одним із символів столиці України. За однією з версій, цими деревами вирішили прикрасити місто передодні приїзду царя Миколи I у 1842 році. Це була ініціатива тодішнього генерал-губернатора Бібікова. Каштани були завезені з Балкан. Деревами засадили головну алею, якою монарх повинен був в'їхати в місто. Однак імператору каштани не сподобалися. За ніч усі дерева було викорчувано, натомість посадили пірамідальні тополі. А викорчувані каштани кияни висадили у своїх дворах. І таким чином їх зберегли.
П. Щербонос. Чайна пара. Баранівський ФЗ. 1963
За іншою версією, каштани були окрасою київських монастирів ще у XVII-XVIII століттях. Плоди дерев були неїстівні, проте пишна крона давала притулок в літню спеку. Київські каштани надихали митців на створення справжніх шедеврів. Порцелянова чайна пара Баранівського фарфорового заводу з розписом Петра Щербоноса вражає красою. Комплект зберігається в експозиції відділу музейних цінностей фарфору Баранівського історико-краєзнавчого народного музею. Квітучий каштан, зображений у наборі, є символом добробуту, родючості та довголіття. Кажуть, що каштан може бути надійним оберегом. Кольоровими глазурями та ліпними плодами декоровано й унікальні вази Кам’янобрідського фаянсового заводу, створені у тридцятих роках минулого століття.
Ваза декоративна «Каштан». Кам’яний Брід. 1930 - ті
— Витончена краса!
— Каштани асоціюються із затишком та красою природи. Навесні можна нескінченно милуватися свічками білого і рожевого кольору, а восени — з великим задоволенням збирати блискучі, наче лаковані плоди. Прикладом досконалості розпису є вишуканий малюнок на білих поверхнях чайного сервізу «Каштан», створений художницею Зінаїдою Олексенко.
З. Олексенко. Сервіз для чаю «Каштан». Полонський фарфоровий завод. 1986
«Практично всі українські фарфорові мануфактури мали у асортименті вироби, присвячені Києву»
— Порцелянові роботи є справжньою одою Києву…
— Це правда. Наприклад, такими є декоративні вазочки, розписані майстринею петриківського розпису Марією Тимченко. Пластика, соковиті барви, точний мазок — все це перетворювало вироби на справжні мистецькі перлини. Художниця малювала з натхненням, ніби пісню співала. Коли майстриня брала в руки чарівні пензлики, торкалася ними порцелянової поверхні, на ній спалахувала яскрава квітка — така гарна, що очей не відірвати. Проводила ще раз пензликом, і здавалося, що роса скотилася з пелюстки, залишивши вологий слід. А пензель так і танцював, так і кружляв на округлих поверхнях кухля або чайника. Букет казкової краси, присвячений Києву.
Декоративна вазочка, зразок до розпису якої розробила М. Тимченко. Київський ЕКХЗ. 1963
Практично всі українські фарфорові мануфактури мали у асортименті вироби, присвячену Києву. Досить часто на них зображені історичні пам'ятки: Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Андріївський узвіз, Володимирська гірка…
— Які роботи можна назвати визначними?
— Справжні шедеври — декоративні вази висотою більше метра, створені у тандемі фарфористами Костянтином Олійником та Олександром Шевченком. Цими роботами можна милуватися нескінченно.
К. Олійник, О. Шевченко. Декоративна ваза «Київ. Вечірній дзвін». Коростенський фарфоровий завод, 2009.
Кожна деталь вражає досконалістю виконання. Милуючись пейзажами на вазах, неначе подорожуєш Києвом, який, до речі, неймовірно гарний у всі пори року. Ці вази з ручним розписом виконувались під замовлення.
К. Олійник, О. Шевченко. Декоративна ваза «Київ. Вечірній дзвін» - фрагмент. Київський фарфоровий завод 2009.
К. Олійник, О. Шевченко. Декоративна ваза «Різдвяний Київ» - фрагмент. Коростенський фарфоровий завод. 2008.
Автор форми декоративної вази — Костянтин Олійник. Його роботи експонувались на художніх виставках у Німеччині, Аргентині… Твори Костянтина Олійника перебувають на зберіганні в Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького, та Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого м. Чорноморська. Нині він проживає в Коростені.
Художник, що розписав вази, — фахівець широкого творчого діапазону та надзвичайного таланту Олександр Шевченко.
Неймовірні сервіз та ваза «Київ навіки» (фото у заголовку), розписані художницею-іконописицею Оленою Нестеровою. Автор форм — Костянтин Олійник. Олена Нестерова закінчила іконописне відділення духовної семінарії. З 1999 року займається улюбленою справою — іконописом та розписом храмів. У 2018 році пройшла навчання з розпису порцеляни в Італії. Брала участь у багатьох виставках як персональних, так і колективних в Україні, Європі та США. Олену відрізняє висока цілеспрямованість у втіленні ідей та замислів, сучасне розуміння дизайну та декору, а також невичерпна любов до фарфору.
У розпису Олени Нестерової декоративна ваза (зворотна сторона) форми коростенського скульптора Костянтина Олійника в композиції "Київ навіки". Лубни. 2023 – 2024
— Яка сувенірна продукція створювалась на фафорових заводах?
— Різноманітні втілення знайшла історія про братів Кия, Щека, Хорива та сестру Либідь. Одна з кращих робіт — фляга «Рельєфна» роботи Оксани Жникруп.
О. Жникруп. Фляга «Рельєфна». КЕКХЗ. 1981
Дуже вишуканий малюнок куполів церков, дзвіниць і Софійського собору на декоративній вазочці «Софія», яку випускав Коростенський фарфоровий завод. На ній виконано напис золотом по кобальтовій стрічці «Софія-Київ». Ця робота Валентини Трегубової просто казкова.
В. Трегубова. Вазочка (флакон) «Софія». Коростенський фарфоровий завод
На Довбиському фарфоровому заводі за київським замовленням випускалися невеличкі настінні тарілочки з киянкою серед каштанів.
В. тв Л. Івашини. Медальйон "Київ". Д.11. Довбишівський ФЗ. 1965
— Чи є колекціонери, які збирають виключно фарфор з київськими мотивами?
— В основному цими раритетами доповнюють зібрання порцеляни. Роботи, присвячені Києву, користуються великим попитом у поціновувачів краси Києва та фарфору, З кожним роком знайти такі сервізи, вази та статуетки на вторинному ринку все складніше. Зазвичай такі речі є окрасою інтер’єру.
Людмила Карпінська-Романюк: «Київські каштани надихали митців на створення справжніх шедеврів»
— Цікаво, якому місту в Україні присвячено найбільше робіт у порцеляні?
— Звичайно, Києву — столиці України. Але чимало творів присвячено і іншим містам. Адже кожне місто чудове та неповторне.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: У розпису Олени Нестерової декоративна ваза форми коростенського скульптора Костянтина Олійника в композиції «Київ навіки». Лубни. 2023 — 2024
Bình luận