Фарфорова сюїта „Наталка Полтавка“ йшла на експорт

Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»

24.05.2025 20:24

Опера «Наталка Полтавка» композитора Миколи Лисенка за однойменною п’єсою Івана Котляревського — одна із найпопулярніших на українській сцені. Головна героїня — дівчина Наталка — наділена найкращими рисами: красою душі, розумом, чесністю, скромністю, працьовитістю… Її серце крає кохання до Петра, який знаходиться далеко від рідного дому і невідомо, коли повернеться. Вона не хоче йти заміж за нелюба, проте змушена погодитись на заручини. Драма розгортається динамічно, і глядач співпереживає дівчині…

Опера здобула популярність ще за життя Миколи Лисенка. В «Наталці Полтавці» грали легендарні Марія Заньковецька, Іван Садовський, Панас Саксаганський, Наталя Ужвій…

І сьогодні цей твір є в репертуарі Національної опери України. Опера «Наталка Полтавка» — одна з улюблених вистав киян та гостей столиці України.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи митців-фарфористів, натхненні відомою оперою.

«Кожен персонаж у порцеляновій групі має чітко виражений характер»

— Скульптурна сюїта коростенської мисткині Валентини Трегубової «Наталка Полтавка» вражає колоритом, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Створена у 1966 році, вона є яскравим зразком української декоративної порцеляни. Центральна фігура скульптурної сюїти — дівчина з Полтавщини, яку називають Наталка Полтавка. Ця порцелянова скульптура є однією з найколоритніших інтерпретацій образу Наталки Полтавки в українському декоративно-ужитковому мистецтві. Висока та струнка, вона постає в традиційному українському вбранні, що поєднує яскраві кольори та національні орнаменти. Розкішна вишиванка розписана в життєствердних червоних і оранжевих відтінках. У образі дівчини втілена непереможна сила характеру, здатність долати труднощі, залишаючись вірною своїм переконанням і коханню.

В. Трегубова. «Наталка Полтавка» та «Возний» Коростенський фарфоровий завод. 1966

— Не менш колоритні «Возний» та «Виборний» в інтерпретації знаменитої фарфористки.

— Кожен персонаж має чітко виражений характер, який сприймається глядачами через емоційні жести та вираз обличчя.

В. Трегубова. «Виборний» Коростенський фарфоровий завод. 1966

«Порцелянова сюїта Валентини Трегубової „Наталка Полтавка“ — мрія багатьох колекціонерів»

— Дуже цікава робота!

— Вона продавалась у валютних магазинах та йшла на експорт як один із найколоритніших українських сувенірів. Такі роботи дарувались високим гостям, які приїжджали із-за кордону, ці твори везли як подарунки до різних країн. Сюїта «Наталка Полтавка» з’явилась на вторинному ринку у 2000-ні роки. Я придбала її вже саме там. І сьогодні ця сюїта — мрія багатьох колекціонерів.

А от декоративне блюдо Бориса Горбалюка «Наталка Полтавка» створене у 1960 роки. На ньому зображені ключові персонажі п'єси Івана Котляревського. У центрі — Петро, молодий хлопець з вусами, та Наталка, з ніжним і м'яким виразом, що підкреслює її жіночність і чистоту душі. Тут бачимо і Виборного, і Возного…

Б. Горбалюк. Декоративне блюдо "Наталка  Полтавка". Львівська кераміко-скульптурна фабрика. 1960 - ті

— Цікаво розглядати кожен твір у деталях. У кожного автора своє бачення, своя інтерпретація…

— Серію декоративних тарілок за мотивами опери «Наталка Полтавка» створив митець Михайло Денисенко на Васильківському майоліковому заводі у 1971 році, На жаль, є лише чорно — біле фото. Цей набір декоративних тарілок — чудовий приклад втілення образів української п’єси через традиційну майолікову техніку. На кожній тарілці зображений персонаж з п'єси «Наталка Полтавка». У центрі — сам автор Іван Котляревський. Деталі одягу персонажів дійових осіб твору, їхні пози та вирази обличчя чітко відображають основні риси цих персонажів. Рослинний орнамент у декорі кожної тарілки розповідає про чудову українську природу. Цей набір є не лише художнім твором, а й культурним артефактом, що несе в собі ідеї та традиції національної культурної спадщини.

М. Денисенко. Набір декоративних тарілок "Наталка Полтавка". Васильківський майоліковий завод. 1971.

«Важливе місце займає в п'єсі Івана Котляревського „Наталка Полтавка“ пісня»

— Чи були створені на дану тему декоративні фарфорові вази?

— Так. Важливе місце займає в п'єсі «Наталка Полтавка» пісня. Вона супроводжує появу на сцені мало не кожного персонажу. Ваза «Ой під вишнею, під черешнею», створена Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі у 1969 році, зачаровує красою. Основою для створення композиції стала пісня «Ой під вишнею, під черешнею».

«Ой під вишнею, Під черешнею Стояв старий з молодою, Як із ягодою.

І просилася, І молилася:- Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!

— Ой і сам не піду, І тебе не пущу… Куплю тобі хатку, І ще сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок!

— Ой не хочу хатки, І ні сіножатки, Ні ставка, ні млинка, Ні вишневого садка!

Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!"

— Ця пісня є у репертуарі багатьох українських виконавців… Вона відома кожному, мабуть, з дитинства.

— Так, справді. Яскрава колірна гама у декоруванні вази передає динаміку розвитку сюжету. Дівчина у пісні порівнюється з ягодою. І у декорі вази ми бачимо чимало ягід. До речі, вишня та черешня є символами життєрадісності, молодості, кохання та щастя. Пісня немов оживає у фарфорі. Цими вазами можна милуватися нескінченно. Як тонко передані характери дійових осіб опери! На зворотній стороні вази бачимо молодого скрипаля, який віртуозно грає на скрипці. І у цьому сюжеті стільки відтінків емоцій… Й у кожного глядача, звісно, вони свої, особистості. Мистецтво фарфору та опера — неймовірний тандем, який зачаровує.

М. та В. Трегубова. Ваза "Ой під вишнею, під черешнею". Коростенський ФЗ. 1969 рік

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку В. Трегубова. Скульптурна сюїта «Наталка Полтавка». Виборний, Наталка Полтавка та Возний. Коростенський фарфоровий завод. 1966