У скульптурній групі „Енеїда“ є навіть… бог гопака

Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»

04.06.2025 20:45

Коли епатажний Сальвадор Далі у зеленому піджаку з омлетом у нагрудній кишені замість хустинки побачив у Мадриді, як Григорій Чапкіс танцює повзунець та гопак, то сказав: «Мабуть, у нього у колінах моторчики». Легендарного Григорія Чапкіса справді можна було назвати богом танцю. Можливо, саме його віртуозне виконання танцю відтворила геніальна мисткиня Валентина Трегубова у своїй скульптурній композиції з восьми фігур «Енеїда»?

В Україні є чимало речей, які можна назвати божественними. Якщо говорити про кухню, то це вареники й борщ, якщо мати на увазі народне мистецтво, то це петриківський розпис, якщо мова йде про одяг, то це вишиванка, красою якої захоплюється весь світ.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетну скульптурну групу Валентини Трегубової «Енеїда», натхненну відомим твором Івана Котляревського.

«Бахус тримає сріблясту чашу, сповіщаючи про веселощі»

— Іван Котляревський створив свій твір наприкінці XVIII століття, натхненний «Енеїдою» одного з видатних поетів Давнього Риму Вергілія, переносячи героїв античності в український побут і наділяючи їх козацькими рисами, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Античні персонажі носять вишиванки, смакують стравами української кухні, танцюють гопак. Художниця Коростенського фарфорового заводу Валентина Трегубова вдихнула нове життя в античний пантеон, перенісши його у козацький вимір.

— Кожна фігурка у композиції геніальної української мисткині вражає колоритом.

— Так. Юнона — богиня шлюбу та сімейного затишку. Висока та струнка, мудра та сповнена гідності. А ось могутній Зевс — повелитель стихій. Характер кожного персонажа прочитується у виразі обличчя, поставі, жестах…

В. Трегубова. «Зевс» та «Юнона» зі скульптурної сюїти «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968.

— Дуже колоритний Бахус — давньоримський бог виноробства.

— Його образ — це ода радості й достатку, втілена в порцеляновій формі. Бахус тримає сріблясту чашу, сповіщаючи про веселощі. В його образі втілені свобода й безтурботність. Голова Бахуса прикрашена вінцем із золотистих лоз, рум’яне обличчя й сяючі очі випромінюють життєву наснагу. Блакитний пояс з візерунками виноградного листя та золоті акценти на келиху й вінку підкреслюють його божественний статус винороба й господаря свят. У цій фігурі оживає народна гостинність. Бахус Валентини Трегубової — це символ щедрості, дружби та радості.

В. Трегубова. «Бахус» зі скульптурної сюїти «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968.

«Трегубівська Венера — богиня не лише кохання, а й натхнення»

— А ось Аполлон — бог світла та покровитель мистецтв, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Він зображений у вишуканій вишиванці з лірою у руках. На його обличчі ми бачимо натхнення.

В. Трегубова. «Аполлон» та «Гермес» зі скульптурної сюїти «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968.

— Розпис ліри теж нагадує вишиванку.

— Так. І це символічно. Адже українське мистецтво таке ж яскраве, як вишукана вишиванка. У ньому є стільки жанрів, як відтінків ниток у вишивці. Ліра символізує творчість та натхнення.

— Дуже колоритний також Гермес — бог торгівлі та удачі.

— Він ще й покровитель подорожніх. Людям, що пливуть морем, давньогрецький бог дарує попутний вітер. Тим, хто торгує, обіцяє прибутки. А тим, хто займається сільським господарством, дає хорошу погоду, яка необхідна для багатого врожаю. Гермес Валентини Трегубової зображений у солом’яному капелюсі та з люлькою. Він справжній гедоніст. Гермес уміє насолоджуватись життям.

А ось Венера — богиня весни та кохання, мати Енея. У руці вона тримає маленьке люстерко. Червоний колір в її вбранні символізує кохання, синій — колір небес. Золоте намисто асоціюється з сонцем. Трегубівська Венера — богиня не лише кохання, а й натхнення. Українська Венера чорноброва та кароока, її вишукані риси обличчя — ода красі.

В. Трегубова. «Венера» зі скульптурної сюїти «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968.

«Гопак є однією з візитівок України»

— Гарно!

— Ще один персонаж скульптурної групи — Марсій, який є втіленням бунтівного духу поета. Він викликав на змагання самого Аполлона. У руках Марсія — сопілка. Ця фігурка — не просто портрет героя «Енеїди», а символ голосу природи й свободи творчості, що лунає крізь віки. І нарешті — Гопак. Це бог знаменитого українського танцю. Адже ті, хто вправно танцює гопак, справжні боги. Назва танцю походить від слова «гоп». Віртуозні стрибки танцюриста вражають спритністю. Один з найскладніших елементів танцю — шпагат у стрибку. Гопак — один з найкращих образів у композиції «Енеїда». Без цього енергійного танцю неможливо уявити українську культуру. В Україні він є одним з улюблених у репертуарі ансамблів народного танцю. Гопак є однією з візитівок України.

В. Трегубова. «Гопак» зі скульптурної сюїти «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968.

— У кожного героя своя вишиванка. Жодна деталь у вбранні дієвих осіб поеми не повторюється. Кожну роботу можна розглядати нескінченно…

— Роботи мисткині Валентини Трегубової завжди відрізняються досконалістю та оригінальністю концепції. Ці скульптури являють собою мистецькі інтерпретації безсмертного твору у порцеляновій пластиці. Скульптурна група «Енеїда» Валентини Трегубової була представлена в експозиції масштабної виставки «Проєкт Енеїда» в Національному художньому музеї України у 2017 році. До речі, там експонувалась і скульптурна група «Енеїда» Владислава Щербини. Сьогодні ці композиції раритетні. Кожна фігурка цінна. Та, звісно, завжди найцінніша вся скульптурна група, об’єднана ідеєю та сюжетом.

Фото з альбому Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: В. Трегубова. Скульптурна сюїта «Енеїда». Коростенський фарфоровий завод. 1968