top of page
Пошук
Фото автораЛюдмила Карпинская

У Римі відкрита персональна виставка харків'янки Світлани Дуденко.

Оновлено: 4 жовт.



Щиро радіємо успіху Світлани Дуденко. Вона, заслужений діяч мистецтв України, кандидат наук з матеріалознавства, доцент, куратор художньої галереї "Смальта" в Харкові подолала ще одну вершину. З 1 до 15 жовтня 2024 року у престижній локації Палацу Канцелярії, архітектурної перлини епохи Відродження, в самому серці Рима, за декілька кроків від площі Навона та Кампо дей Фйорі відкрилася персональна виставка Світлани Дуденко, організована під патронатом та за підтримки Посольства України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені.


Відкриття персональної виставки Світлани Дуденко. Рим, 2024

 

Ракета росіян влучила в перші дні широкомасштабної війни в художню галерею «Смальта» в Харкові, де Світлана Дуденко була куратором. В молодої жінки – художниці, позбавленої своєї Землі, вистачило сил згодом продовжувати малювати з невпинною енергією та натхненням, а саме писати живопис своїм власним оригінальним виразним й інтенсивним стилем.

З експозиції персональної виставки С. Дуденко. Рим, 2024

 

Одночасно з великою пристрастю, завдяки титанічній мужності, вона викупала на блошиних ринках Європи українські статуетки, якими створила собі оновлену колекцію повоєнного фарфору. Щоб передати світові високозначущі та духовні послання через своє мистецтво та колекціонування витонченої порцеляни, що розповідає про життєву та захопливу історію України, яка ідентифікується зі своїми багатими традиціями оповідей та почуттів, що доходять до нас через образи, вона згодом підтримала ідею Надзвичайного і Повноважного Посла України при Святому Престолі Андрія Юраша про організацію персональної виставки.


З експозиції персональної виставки С. Дуденко. Рим, 2024


Показ для широкої громадськості в Європі, з Вічного Міста – Рима -починаючи, української порцеляни не може бути фактом другорядним чи непоміченим. Навіть якщо й ця репрезентація (виставка) не претендує і не може претендувати на абсолютну вичерпність чи універсальність. Барвиста та захоплива подорож світом порцеляни та інтерес до неї сподіваємося залишиться з ними на все життя.

 

В день відкриття персональної виставки Світлани Дуденко. Рим, 2024


Піснею надії, яка прагне і закликає до повернення гармонії у досконалості кола; це кола, що перетинаються у танці, який рухається нескінченно в пошуках симфонії планет і зірок, що безперервно вібрують над нами у безмежності Космосу став живопис на заголовній роботі виставки та каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору» - настінні тарелі "Слава Україні!", яку за ескізом Світлани Дуденко виконала український художник - іконописець Олена Нестерова.

 


Олена Нестерова. Лубни, 2024.

З експозиції персональної виставки С. Дуденко. Рим, 2024


Сторінки каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору»


Світлана Дуденко відома знавцям та любителям фарфору як автор довідника «Марки майолики, фаянса, фарфора» (2000) та книги - альбому з великою кількістю ілюстрацій про художню порцеляну «Украинский художественный фарфор советского периода» (2008). Вона присвятила важливі публікації та дослідження українського фарфору. Довгі роки спеціалістами декоративно-ужиткового мистецтва вироби українських фарфорових заводів, які активно підтримували масовий характер художньої промисловості, вважалися другорядними. В ХХ1 столітті ці витвори не лише поповнюють музейні запасники, а й стають значною частиною виставкових проєктів.


Книги Світлани Дуденко

 

Одним із поштовхів до змін стала публікація книги - альбому з великою кількістю ілюстрацій про художню порцеляну «Украинский художественный фарфор советского периода» в місті - серці Слобожанщини, яке приваблює туристів своїми старовинними церквами, багатством монументальних бетонних споруд, Харкові. Енергійні, товариські та дуже доброзичливі харків'янки, які глибоко люблять фарфор, авторки книги Світлана Дуденко, Тетяна Дуденко та Ірина Нікіфоренко об'їхали з фотоапаратом на штативі та виконали знімання заводських музеїв фарфорових заводів за 750 кілометрів від рідного дому. Видання, що містить  інформацію про фарфорові та фаянсові підприємства України, їхні марки, провідних скульпторів і художників цих підприємств радянського та пострадянського періодів, викликало цілу низку гучних емоцій. То був успіх. Маркетинговий хід «замислові ціни», які додавалися до світлин зразків порцелянових творів, привернув увагу.

За переглядом книги Світлани Дуденко «Украинский художественный фарфор советского периода». Харків, 2010


Навколо фарфору зчинився купівельний бум. Волонтерська робота жіночого колективу дала старт дослідженням та формуванню каталогізації української мистецької порцеляни. Мистецтво, бувши масовим і популярним, попри на початку ХХ1 століття зникло, сьогодні стало елітарним, читаним і цікавим. 


Каталог «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору» трьома мовами: українська, англійська та італійська. Стор. 112. Надруковано в Словаччині в вересні 2024.


У статті, що представлена в каталозі виставки, експерт з порцеляни Людмила Карпінська-Романюк зазначає: «Крихка, витончена, рафінована порцеляна, здавалося б, не надто підходила для відображення реалій життя. Проте спортсмени, діти, які грають, і дбайливі батьки, безтурботні пляжниці, танцюристки, зібрані разом, створюють дивовижну картину життя. Це дзеркало культури й побуту, класичних канонів мистецтва даного періоду. Саме тоді фігурки з порцеляни – живі скульптурні картинки «дійсності» – стали національною формою українського мистецтва».

Сторінки каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору»


Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш у своїй статті до каталогу виставки так характеризує українську порцеляну: «Інколи навіть немає меж здивуванню, як радянська ідеологічна машина могла допускати у сфері своїх безконкурентних впливів як естетику свідомої «українськості», так і естетику пізнього арт-деку та інших модерністичних віянь, які були близькими як для українських скульпторів та художників, так і для їхніх закордонних колег, - і далі зазначає: Символічно,що виставка відбувається в рік, коли офіційно Україна святкуватиме 240-річчя від часу заснування першої порцелянової мануфактури в Україні у Корці у маєтку Юзефа Чарторийського».


Сторінка каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору»


Зрештою Посол Андрій Юраш підсумовує, підкреслюючи, що перемогти у війні з росією ми зможемо також через просування української ідентичності, що означає комунікувати та поширювати знання про культуру великої Нації: «Українське Посольство при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені, яке було ініціатором проведення цієї виставки порцеляни з колекції Світлани Дуденко, так само буде раде долучитися і до наступних подібних ініціатив, розуміючи, що всі такі кроки – це наш спільний реальний вклад і у Перемогу над ворогом, який немилосердно шматує Батьківщину, і в наше таке очікуване наближення входження в Європейську сім’ю, з якою у нас, без жодних сумнівів, спільна історія, спільна традиція і спільний культурний код. І українська порцеляна – ще одне незаперечне і дуже яскраве підтвердження цього».


Куратор виставки - письменник та мистецтвознавець Джузеппе Уссані д'Ескобар у своєму есе до каталогу виставки зазначає: «Виставка, яку ми представляємо, зосереджена на одній жінці: Світлані Дуденко, експерта та колекціонера порцеляни, а також художниці, яка представляє свою Батьківщину - Україну.


Сторінка каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору»


Критик знаходить духовну схожість між Дуденко і Сонією Терк Делоне (Одеса, 1885 – Париж, 1979) і додає: «Послідовність «Трьох місяців» Дуденко інстинктивно і негайно викликає у мене асоціації з орфічним відчуттям Делоне, яка, до речі, також була українкою.


Життя родини одеситки, художниці, модельєрки Соні Делоне було доволі трагічним. Брат загинув в радянській тюрмі на Соловках після п'ятнадцятирічного ув'язнення. Мати жила останні роки надголодь, попри отримувані від дітей кошти. Соня писала: "Я люблю чисті, яскраві кольори мого дитинства, України. Пам'ятаю селянські весілля моєї країни, де червоні та зелені сукні, прикрашені численними бантиками, літали у танці. Пам'ятаю, як ростуть кавуни та дині: помідори оперізують червоним хати, і великі соняшники – жовті з чорною серцевиною – сяють у легкому, дуже високому блакитному небі". Делоне стала першою в історію жінкою-художницею, що отримала честь відкрити персональну виставку в Луврі. Ця виставка відбулася при житті художниці, у 1964 році, і включала 117 робіт, які вона особисто відібрала та подарувала музею. Її талант надихає дизайнерів і до сьогодні, а ми не маємо права про нього забувати.


Цей Орфізм живився безперервною метаморфозою і духовним рухом форми, яка постійно створювалася і відтворювалася завдяки ореолам світла і взаємодії кольорів, відтінки яких ставали рідкісними проявами душі, яскравим баченням і містичним одкровенням, що навіть можна пов’язати з теософським досвідом пізнання матеріалу, який перетворюється на чисте світло, нетлінне і непідкупне, - і так стверджує, звертаючи увагу на роботу Дуденко "Слава Україні" (2023), що є: - піснею надії, яка прагне і закликає до повернення гармонії у досконалості кола; це кола, що перетинаються у танці, який рухається нескінченно в пошуках симфонії планет і зірок, що безперервно вібрують над нами у безмежності Космосу».


Сторінка каталогу «Світлана Дуденко. Живопис і графіка. Колекція українського фарфору»


Успіхів Вам, Світлано, надалі!!! Многії літа в здравії та радості в оточенні рідних й близьких та однодумців!





Текст Л. Карпінська - Романюк

Фото О. Попов

96 переглядів0 коментарів

Comments


Пост: Blog2_Post
bottom of page