Танець соняшника — явище дивовижне. Американські вчені розкрили його таємницю

Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»

02.08.2024 21:06

Соняшник, як і мальви — квітка яскрава та життєствердна. У мистецтві найзнаменитіші соняшники написав Ван Гог. Їм присвятив дві серії, які включають одинадцять картин. Першу серію створив у Парижі, другу — у місті Арль. Кажуть, що у цей період він експериментував з жовтою фарбою. Імпульс натхнення Ван Гогу дала квітка, яку він побачив біля своєї студії.

Для українських митців соняшник — особлива квітка. Згадую своє інтерв’ю з легендарним поетом Іваном Драчем у нього у заміському будинку і те, як він декламував свою знамениту «Баладу про соняшник»: «В соняшника були руки й ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці…"

Соняшник став знаковою квіткою й в українській порцеляні.

Про соняшники та колоски у вітчизняній порцеляні — посуді та вазах — «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.

«Соняшник символізує достаток і добробут»

- Соняшник називають трояндою сонця та танцюючою квіткою, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Вона має здатність повертати голівку за сонцем. Танець соняшника — явище дивовижне. Американські вчені розкрили його таємницю. Щодня молоді квіти прямують за сонцем зі сходу на захід, повертаючись за ним на 180 градусів. Граціозні та плавні рухи соняшників продовжуються і вночі: після того, як сонце сідає, вони повільно повертають свої голівки назад на схід в очікуванні світанку. Цікаво, що такі рухи притаманні лише молодим соняшникам. Зрілі соняшники практично завжди дивляться на схід.

— Цікаво!

— І цю динаміку соняшників ми бачимо у роботах відомих коростенських фарфористів Валентини Трегубової та Раїси Дмитрук. Соняшники на вазі та блюді неначе справжні.

В. Трегубова, Р. Дмитрук. Декоративна ваза «Соняшники». Коростенський ФЗ. 2000.

— Що символізує соняшник?

- Соняшник — символ сонця. Вважається, що соняшники також символізують вірність та вдячність. До речі, асоціація з вдячністю була у Ван Гога.

Чайний сервіз «Соняшники». Полонський фарфоровий завод. 1980-ті

Ну, і, звичайно, соняшник символізує достаток і добробут, які неможливі без натхненної праці.

І. Ткаченко. Декоративна пловниця «Дівчина з соняшниками». Коростенський ФЗ. 1960. НМДМУ.

— Ця квітка овіяна легендами та міфами…

— Так. Ось один з них — давньогрецький. Німфа Клітія була дуже закохана в Аполлона, бога Сонця. Щодня вона дивилася на небо, чекаючи, коли він проїде своєю колісницею. Так згодом вона перетворилася на соняшник, який теж постійно спостерігає за рухом сонця.

«У вітряну погоду соняшникове поле нагадує жовто-гаряче море»

— Які статуетки українських фарфористів є одою красі соняшника?

- Дуже колоритна робота, створена у тандемі Ольгою Рапай та Оксаною Жникруп «Дівчинка с соняшником». Дитина ласує зернятами. Соняшник відтворений у порцеляні як справжній. Сьогодні такі статуетки, яким більше ніж півстоліття, справжній раритет. Ольга Рапай та Оксана Жникруп — видатні українські фарфористки двадцятого століття. До речі, вони дружили. Нещодавно вийшла й була презентована створена мною у співаторстві з директоркою музею «Київський фарфор» Тетяною Сазоновою книга-альбом «Жникруп Оксана. Мистецтво порцеляни». На її сторінках ви можете побачити чимало робіт мисткині та дізнатися багато цікавого про її життя та творчість. Ця книга відкриватиме серію «Митці київської порцеляни», започатковану музеєм «Київський фарфор».

О. Рапай, розпис О. Жникруп. «Дівчинка з соняшником». Київський ЕКХЗ. 1956

Ще одна дуже гарна робота приблизно цього ж періоду — статуетка відомих митців Владислава Щербини та Оксани Жникруп «Дівчина з соняшником». Цікаво розглядати кожну деталь.

В. Щербина, О. Жникруп. «Дівчина з соняшником». Баранівський ФЗ. 1960

— Кілька років тому мені пощастило взяти у Владислава Щербини інтерв’ю. Він був дуже цікавим співрозмовником. Згадував, як його запрошували працювати на знамениту Севрську порцелянову мануфактуру у Францію, проте він відмовився…

— Розмаїття тем робіт Владислава Щербини вражає. У роботах Владислава Щербини немає нічого випадкового. Твори митця зберігаються у Національному музеї історії України, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Є вони й у музеях у Литві та Угорщині. Чимало робіт знаходиться у приватних колекціях. Він завжди жив творчістю, був надзвичайно талановитим. Працював практично до останніх своїх днів. Я щаслива, що була з ним особисто знайома та маю його автограф на книзі про його творчість та на шпальті «ФАКТІВ» з вашим з ним інтерв’ю.

Соняшник — квітка не тільки гарна сама по собі. Неймовірно гарні безмежні соняшникові поля. У вітряну погоду таке поле нагадує жовто-гаряче море. Невипадково у соняшниках так часто поціновувачі краси роблять фотосесії. І сьогодні соняшник — улюблена квітка у дизайні багатьох митців. І це невипадково. Вважається, що ця квітка дарує сонячний настрій. Принт соняшника став справжньою сенсацією у світі моди на подіумах кілька років назад. Варто відзначити, що соняшники часто присутні зараз у весільних букетах. Така композиція виглядає незвичайно.

Людмила Карпінська-Романюк: «Соняшники — одни із улюблених квітів українських митців»

- Сучасні фарфористи дійсно теж люблять зображати соняшники. Він став одним із провідних образів в українському мистецтві. Одна із яскравих робіт — «Спомин про Опішню» відомої одеської художниці Олени Жернової.

О. Жернова. Декоративна таріль «Спомин про Опішню». Одеса. 2007

Ця робота створена у 2007 році. Розписані мисткинею сервізи, набори, тарелі та колекційні сувенірні скульптури та предмети зберігаються у Національному музеї народного та декоративного мистецтва (м. Київ), Національному музеї ім. Т. Г. Шевченко, Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка (м. Київ), Музеї Тараса Шевченка у Торонто (Канада). У 2019 році Олена Жернова здобула спеціальний приз на міжнародному бієнале у Музеї гончарства, де були представлені її сервізи, створені за мотивами творчості Лесі Українки. Неодноразово художниця брала участь у провідних мистецьких виставках. Її статуетки, сервізи, арт-мініатюра вражають красою та вишуканістю. Попри війну, вона і сьогодні продовжує створювати чудові роботи, які неодмінно увійдуть до безцінної спадщини української порцеляни. Ці роботи сучасні та надихаючі. Вони про те, що попри все, життя продовжується.

— Які порцелянові роботи з соняшниками є у вашій колекцій?

— Практично всі. Наприклад, декоративне блюдо «Соняшники» я придбала в Житомирі, де був магазин порцеляни. Воно випускалось у двох кольорах — синьому та білому. Там не раз купувала вишукані речі.

В. Трегубова, Р. Дмитрук. Декоративне блюдо «Соняшники». Коростенський ФЗ. 2000.

Фото у заголовку В. Трегубова, Р. Дмитрук. Декоративне блюдо «Соняшники». Коростенський ФЗ. 2000.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк