Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»
25.09.2024 21:31
Пейзажний живопис на фарфорі надзвичайно популярний в усьому світі. Такі роботи дуже цінуються, адже вимагають максимальної точності та високої майстерності. Пейзажі на фарфорі можуть бути монохромні та різнобарвні. Українські фарфористи створювали й ті, й інші.
Перш ніж читати статтю, помилуйтесь роботами вітчизняних митців на фото. Ці сервізи неймовірні.
А чи є у вашому домі сервізи з пейзажами? Чи знаєте, де, коли та ким вони були створені? Чи користуєтесь ними у побуті? Чи, можливо, вони є окрасою вашої оселі та ви дістаєте їх з серванта лише з особливої нагоди?
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кращі зразки сервізів з пейзажами у творчому доробку талановитих співвітчизників.
«Найвідомішими українськими пейзажистами у фарфорі є Олександр Шевченко, Іван Ткаченко та Зінаїда Олексенко»
— Порцеляна — символ витонченості смаку, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Сервізи з пейзажами особливо рідкісні, адже відтворити картини природи у порцеляні задача не з простих. Найвідомішими українськими пейзажистами у фарфорі є Олександр Шевченко, Іван Ткаченко та Зінаїда Олексенко. Художник Іван Ткаченко більшу частину життя прожив у Коростені. Йому присвятив унікальний столовий сервіз «Коростень» у 1973 році. Розпис зроблено на формах, створених Василем Ущаповським.
В. Ущаповський, І. Ткаченко. Тарілка зі столового сервізу «Коростень». Коростенський ФЗ. 1973. Коростенський краєзнавчий музей
Зараз сервіз знаходиться у фондах Коростенського краєзнавчого музею. На трьох предметах сервізу зображений парк, розташований на березі річки Уж. На одній з тарілок — купальня княгині Ольги.
— Краса!
— Річка Уж з підвісним мостом є і на овальному блюді. Автор відтворив листівку видавництва «Мистецтво» зі знімком мальовничого місця на околиці Коростеня.
В. Ущаповський, І. Ткаченко. Блюдо зі столового сервізу «Коростень». Коростенський ФЗ. 1973. Коростенський краєзнавчий музей
Іван Ткаченко — один з найсильніших українських живописців з фарфору. Дбайливо зберігають роботи іменитого земляка в окремому залі Мануйлівського літературно-меморіального музею, що на Полтавщині.
— Сервіз «Коростень» дійсно зачаровує. Такий може створити лише митець, закоханий у місто. Дуже гарне оздоблення по краях ніжними блакитними квітами. Їхній колір гармонує з блакиттю неба та води.
— Ще один неймовірно гарний сет, який зачаровує красою, — чайний сервіз «Поліські наспіви» (на фото у заголовку). Вишукані пейзажі написав відомий митець Олександр Шевченко на формах, створених талановитим скульптором Миколою Пилипчуком. Не випадково робота має таку романтичну назву. Це справжня поезія у фарфорі… Сервіз «Поліські наспіви» — ода Поліссю, де Олександр Шевченко живе й сьогодні. Творчість митця у сузір'ї українських майстрів посідає особливе місце. Він, пристрасно закоханий в поезію життя та творчу працю, створив роботи, які можна назвати справжніми шедеврами. Чимало з них експонувались на міжнародних художніх виставках у країнах Європи та у США. Чудові пейзажі на фарфорі створила й полонська художниця Зінаїда Олексенко. Чайний сервіз вона присвятила красі Поділля. Вражає красою барвиста, багата лісами та водоймами природа. Художниця майстерно розписала форми, створені головним художником Полонського фарфорового заводу Володимиром Овчаренком.
В. Овчаренко, З. Олексенко. Сервіз для чаю «Поділля». Полонський ФЗ. 1983
«Сьогодні відома фарфористка Зінаїда Олексенко пише чудові вірші»
— Полонська школа рукотворного фарфору — важлива сторінка в історії українського декоративного мистецтва, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Завод став місцем реалізації талантів багатьох митців. Зінаїда Олексенко з юних років заглиблювалася в секрети фарфорового виробництва, в деталі технології, шукала та успішно працювала над створенням нових форм і малюнків для фарфорових виробів. Та як результат досягала високої майстерності у техніці надполив’яного розпису. З 1976 року роботи Зінаїди Олексенко експонувались на наймасштабніших художніх виставках у Франції, Австрії та інших країнах світу. Своїми розписами мисткиня також оздоблювала й форми фарфорових виробів створених Миколою Козаком, Володимиром Овчаренком, Феліксом Туровським, Валентиною Щербань, Клавдією Гапонюк. Художниця прагнула в усьому досягти досконалості, та їй це вдавалося. Малювала з натхненням, ніби пісню співала. До речі, писала пейзажі без будь-якого попереднього ескізу чи трафарету. Пластика, соковиті барви, точний мазок — все це перетворює вироби у справжні мистецькі перлини.
— Справді. Дерева, як живі, хиляться від вітру. Таке відчуття, наче знаходишся там особисто…
— Динамічність у живописі створити особливо складно. Але мисткині це вдалося. Роботи Зінаїди Олексенко знаходяться в колекціях музеїв України, в тому числі в Національному музеї декоративного мистецтва України, Сумському художньому музеї, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, Переяслав-Хмельницькому історико-культурному заповіднику, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого, Миргородському краєзнавчому музеї. Основна ж експозиція розміщена в Полонському історичному музеї. Ще одна її дуже гарна робота, створена у тандемі з Феліксом Туровським, — набір для напоїв «Старий парк». З якою любов’ю зображені кожне дерево та кущик… Дуже вдало обраний глибокий зелений колір.
Ф. Туровський, З. Олексенко. Набір для напоїв «Старий парк». Полонський ФЗ. 2000
— Лірична робота!
— До речі, сьогодні Зінаїда Олексенко пише чудові вірші. За її словами, рими приходять несподівано, але часто від сумнівів і правок автора помирають. Джерелом натхнення найчастіше служить краса навколишньої природи. Один із чудових віршів «Вічне коло» присвячений порцеляні.
Вічне коло
Глино!
Чудо Землі моєї!
Наших тіл віковічне лоно.
Вийшла з тебе
Й піду у тебе —
У надійні твої долоні.
І можливо,
В руках майстерних
Я ще раз сюди вернуся,
Може, глеком,
А може, вазою
У людському житті
Озвуся…
Фото у заголовку М. Пилипчук, О. Шевченко. Чайний сервіз «Поліські наспіви». Коростенський ФЗ. 1993
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Comments