М. Трегубов. Декоративні вазочки «Монетки». В. 6,5 – 11, 5. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
Поряд з коростенським фарфором заживатиме слави й коростенська кераміка, такі картини вималювалися у мріях скульптора малих форм, заслуженого художника України, лавреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Миколи Семеновича Трегубова (1922 – 2007).
М. Трегубов. Декоративний горщечок під вазон у формі баняка. В. 8. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
Дружина Миколи, скульптор малих форм, заслужений діяч мистецтв України, лавреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Валентини Михайлівни Трегубової (1926–2010) розповідала, що все їх свідоме творче життя було присвячене порцеляні, найулюбленішому та найскладнішому «аристократичному» виду мистецтва, робили вони різнопланово, але хотілося спробувати свої сили у різних видах мистецтв й матеріалах.
М. Трегубов. Декоративна вазочка у формі гладущика. В. 9. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
Подружжя багато породжували, особливо по місцях народних промислів, і обов’язково знаходили щось нове, відкривали досі невідоме. В одне із перебувань в Прибалтиці Миколі Трегубову сподобалася червона глина, яку тамтешні майстри десь аж з Польщі привозили й виробляли з неї гарні вироби.
Будинок творчості імені Т. Залькална зробив доступними для художників експерименти з червоними елгавськими глинами та шамотом у ризьких кипсалських печах. Але не лише доступність і пластичні якості цього матеріалу цінувалися скульпторами. Річ у тому, що виріб з обожненої глини – єдиний. Автор, як би він цього не хотів, не в змозі виліпити його точну копію. У задум кераміста внесуть свої корективи поливи, щільність шамоту, вогонь, і на світ з'явиться новий твір, що варіює колишню тему, форму, світло. Ця неповторність, властива, зрозуміло, не тільки керамічним речам, особливо приваблива.
М. Трегубов. Декоративна вазочка у формі горщика. В. 6,5. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
По приїзду додому досліджуючи місцеві глинища, розговорився він зі старожилами, і ті розповіли, що поклади червоної глини можна надибати й на Коростенщині. Не день, не два мандрував з рюкзаком за плечима… І таки знайшов глину, що служила колись роду старих коростенських гончарів. При опалюванні коростенська червона глина виявилася навіть кращої якості від отієї, що прибалтійці привозили із – за кордону.
М. Трегубов. Декоративна вазочка у формі конуса. В. 7. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
Український поет, прозаїк і драматург, заслужений діяч мистецтв України Василь Фольварочний (1941 – 2022) в публікації «Порцелянова симфонія» (1971) відкриває секрет освоєння виробів із цього матеріалу у виробництві Коростенського фарфорового заводу. Він пише, що його, тридцятирічного парубка на той час, вразив своєю творчою невтомністю Микола Семенович, права рука і порадник Валентини Михайлівни, автор багатьох форм сервізів, розписаних нею та колегами Ангелиною Ждановою, Аллою Хитько.
Шість авторських сувенірних вазочок з шамоту я отримала на 8 березня 2024 року від Катерини Радько. «Це Вам від Миколи Семеновича, »- написала мені онука Миколи та Валентини Трегубових. Важко передати хвилювання та радість, коли отримала пакунок з неоціненним свідоцтвом пошуків скульпторів.
М. Трегубов. Декоративна вазочка у формі горщика. В. 8. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, полива.
Вазочки теплі, емоційні твори, що повністю відповідають вимогам до сувеніра, які наголошувалися в 1960 роках. Трегубов в мальовничому декорі використовує народну творчість, самобутній український суто народний орнамент, геометричний та рослинний. Це - тоненькі смужечки - відводки та стрічки, хвилясті лінії, квітки, розписані білими, блакитними або коричневими, кава з молоком, зеленими, червоними ангобами (простими глиняними фарбами), у нижній частині - криття. При всій простоті композицій оформлення урочисте та святкове.
М. Трегубов. Декоративна вазочка у формі бутля з розширеним горлом. В. 11,5. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
Вазочки повторюють традиційні форми ужиткового посуду, зовсім маленькі – 6,5 – 7- 7,5 – 8 – 9 – 11,5, а завширшки – 7 – 8,5 см.
Портрет Миколи Трегубова у виконанні Валентини Трегубової
Називають такі мініатюрні зразки всіх видів посуду з порцеляни та кераміки, горщиків, глечиків, макітерок, мисочок, тарілочок, вазочок, куманців, чашечок, горняток, чайничків, риночок тощо – «монетки». Чому? Етнографічні дослідження та численні експедиції 19 століття, присвячені гончарству в Україні, засвідчили, що вже тоді кожний гончар, виробляючи ужитковий посуд, готував і так званий “дріб”, себто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки тощо. Виготовляли його не самі гончарі, а їхні дружини та старші діти, ними й гралися. У XIX ст. маленькі посудинки, що правили за дитячі іграшки, на ярмарку коштувала одну копійку, тобто за неї давали одну монетку. Звідси й назва іграшкових виробів. Та від того “монетки” не втрачали своєї художньої цінності. Це була справжня мистецька мініатюра. Від їх назви, що дістав посуд для дітей - “монетки” й назва мініатюрних посудних виробів.
Отже, маємо свідоцтво того, що однотонні теракотові або вкриті прозорою поливою вироби з червоної глини Миколою та Валентиною Трегубовими вироблялися саме в Коростені на фарфоровому заводі. Адже раніше були наголоси, що подібне виробництво було лише на Львівській кераміко - скульптурній фабриці. Були «Монетки» й у Валерія та Надії Протор’євих, які працювали на Васильківському майоліковому заводі. Але вироби від інших регіонів вирізняються формою посудинки, товщиною черепка, кольором глини, елементами оздоблення.
М. Трегубов. Декоративна вазочка "Монетка". В. 11,5. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
А. Курочка та М. Курочка. "Гуцул з гуцулкою на коні". В. 20,5. Львівська кераміко - скульптурна фабрика. 1960. Кам’яна маса, емалі.
М. Трегубов. Декоративна вазочка "Монетка". В. 7. Коростенський ФЗ. 1962. Кам’яна маса, розпис емалями та ангобами.
М. Левханян. Скульптурна група. В. 19,5. 18,5. 13,5. Львівська кераміко - скульптурна фабрика. 1960. Кам’яна маса, емалі.
В ці роки у кам'яній масі Трегубовими створенні й інші твори, поміж яких «Марічка» (1962), «Верблюд» (1962), серія блюд 150 річчю Тараса Шевченка (1963), «Тачанка» (1967), «У нашого Омелька невеличка сімейка» (1966 – 1967), «Гуцульські обряди» (1968).
М. та В. Трегубови. Баклажка. В. 22. Коростенський ФЗ. 1967. Кам’яна маса, емалі
Текст та фото: Л. Карпінська - Романюк
Comentarios