Порцелянові вази, натхненні творчістю Тараса Шевченка, — справжні шедеври

Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»

23.03.2025 20:45

Коли художній твір і через віки слугує джерелом натхнення для митців, композиторів, кінематографістів, це є ознакою того, що цей твір — шедевр. У творчості Тараса Шевченка таких чимало.

Українські фарфористи створили галерею робіт за мотивами поем та віршів Кобзаря.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вази, натхнені творчістю Тараса Шевченка, у творчому доробку українських митців.

«Вражають красою порцелянові вази у петриківському розписі»

— Порцелянові вази, натхненні творами Тараса Шевченка, — справжні шедеври, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Ось, наприклад, робота Валентини Трегубової «Катерина», створена за мотивами однойменної поеми Кобзаря. Ваза має класичну, трохи звужену догори форму. По краях — золотистий обідок. Катерина зображена у традиційному українському вбранні. Висота вази — 32, 5 сантиметри.

В. Трегубова. Ваза "Катерина". Коростенський ФЗ. 1964.

— Яка чудова робота!

— На ювілейній виставці, присвяченій 150-річчю з дня народження Тараса Шевченка, також експонувалася ваза цієї форми з розписом за відомим його твором «Якби ви знали, паничі».

«А сестри! сестри! Горе вам, Мої голубки молодії, Для кого в світі живете?Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й умрете!»

В. Трегубова. Ваза «Сестри». Коростенський ФЗ. 1964. 

Цю тему продовжив у своїй скульптурній серії робіт «Мій Шевченко» і Владислав Щербина. Рядки Тараса Шевченка про тяжку долю кріпаків нікого не можуть залишити байдужими:

«Я бачив пекло… Там неволя,Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають.Там матір добрую мою, Ще молодую, у могилу Нужда та праця положила».

В. Щербина. Скульптурна композиція «Мій Шевченко». Київський ЕКХЗ. 1984. НМДМУ 

А ця порцелянова ваза Леоніди Коцюбинської створена за мотивами твору Тараса Шевченка «Сліпий».

Л. Коцюбинська. Декоративна ваза «Сліпий». Коростенський ФЗ. 1964

—  Тарас Шевченко створив у своїй поезії неймовірно красиві картини природи. Чи знайшли вони втілення у розписі ваз?

— Вражають красою порцелянові вази грушоподібної форми у традиційному українському петриківському розписі. Ось форма, створена майстринею київського заводу Галиною Зак. Ваза має вузький верх та широку основу. На білому фоні легендарна мисткиня Марфа Тимченко зобразила червоні мальви — символ материнської любові та любові до рідної землі, батьківського дому. Мальва є однією з улюблених квіток в українській народній творчості. Зображенням цієї квітки прикрашають вишивки, писанки, побутово-ужиткові речі. Традиційні сільські хатинки із солом'яними дахами та дерев'яні вітряки є характерними елементами українського сільського пейзажу. На вітряках бачимо маленьких півників — символ добробуту та гармонії. Ця барвиста ваза висотою 43 сантиметри дуже красива.

Г. Зак, М. Тимченко. Декоративна ваза “І вітряки на полі, і долом геть собі село». Київський ЕКХЗ. 1964

На вазі бачимо напис: «І вітряки на полі, і долом геть собі село». Це рядки з поеми Шевченка «Княжна»: Народна художниця України, лауреатка премії імені Катерини Білокур Марфа Тимченко усе своє життя розвивала унікальний орнаментальний стиль, створений не одним поколінням народних майстрів старовинного села Петриківка — петриківский розпис. Протягом тридцяти років вона плідно працювала у фарфорі.

«Ваза одночасно є і предметом побуту, і твором мистецтва, який відображає дух та естетику свого часу»

— Яка ваза ваша улюблена?

— Одна з улюблених — декоративна ваза під назвою «Хлюпощуться качаточка» (на фото у заголовку) висотою 24,5 сантиметри. Вона була створена у 1964 році на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Її авторами є Ярослава Козлова та Марфа Тимченко, які залишили помітний слід в українському декоративному мистецтві. Їхні твори є прикладом того, як традиційні народні орнаменти й образи можуть поєднуватися з оригінальним авторським баченням, надаючи звичайним ужитковим предметам статусу справжніх витворів мистецтва.

Ваза одночасно є і предметом побуту, і твором мистецтва, який відображає дух та естетику свого часу. Колірна гама вази насичена й контрастна. Поєднання блакитних, синіх, зелених відтінків із теплими жовтогарячими, червоними та рожевими тонами зачаровує. Важливу роль відіграють плавні лінії й декоративні завитки, які надають зображенню динаміки. У розписі вази бачимо каченят у яскравих жовтогарячих і блакитних тонах, а також флористичні елементи. Візерунок виконано в характерній для українського декоративного розпису манері з плавними лініями й насиченими кольорами, що надає виробу яскравості й життєрадісності. На вазі можна побачити цитату із вірша Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора…».

«Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють.Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Помеж осокою.А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми».

— Ця робота зачаровує красою.

— 1960-ті роки в Україні були періодом активного розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, коли на керамічних заводах створювали оригінальні авторські вироби з елементами народної творчості. Стилізація каченят і квіткових мотивів відповідає тогочасній тенденції «оживляти» побутові предмети за допомогою яскравих літературних та фольклорних образів. Подібні вази мали як утилітарне, так і декоративне призначення, часто ставали окрасою інтер’єру, а також слугували подарунками. Роботи митців Київського експериментального кераміко-художнього заводу, створені у 1950−1970-х роках, сьогодні можуть вважатися колекційними. Вони відображають історію українського декоративно-ужиткового мистецтва того часу. Завдяки цим творам ми можемо краще зрозуміти естетику того часу, коли народні мотиви ставали джерелом натхнення для декоративних рішень.

На фото в заголовку: Я. Козлова, М. Тимченко. Декоративна ваза «Хлюпощуться качаточка». Київський ЕКХЗ. 1964