З музикальним фільмом «Весна на льоду», який дубльований на кіностудії ім. М. Горького та вийшов на екрани Радянського союзу у 1951 році, пов'язана дивовижна історія про те, як в новоствореному в Нижньому Тагілі Уральському художньо-промисловому училищі (нині уральська філія "МГХПА ім. С. Г. Строганова") силами студентів, а тоді учнів, була утворена секція фігурного катання.
Її учасниками стали вчорашні фронтовики, молоді й не дуже молоді люди, що прийшли вчитися в перший на Уралі профільний навчальний заклад. Завдяки фільму в училищі з'явилися перші фігурні ковзани, стали влаштовуватися спортивні змагання з фігурного катання і навіть перші іногородні перемоги. Фільм, головну роль у якому зіграла призерка олімпійських ігор, чемпіонка Єва Павлик, "заразив" ковзанами буквально всіх, хто міг на них стояти, надихнув на серйозні заняття фігурним катанням, яке в робочому місті тільки-тільки масово впроваджувалося. У грудні 1954 року спортсмени починають тренуватися разом під керівництвом Ігоря Москвіна. До 1957 року вони стали срібними призерами першості СРСР і майстрами спорту.
Про що цей фільм? Він з життя віденських артистів та розповідає про те, як важко молодим талантам конкурувати з бездарними, але які мають вплив прем'єрки. Лише згуртованість юних артистів, їх молодість і любов до мистецтва перемагають цю перешкоду. Показані віртуозні танці на льоду, виконувані віденськими ковзанярами - фігуристами. Звісно, чудова комедійна мелодрама, гарна музика, фігурне катання та любовна історія не могли залишатися непоміченими керамістами. Вони відтворюють в порцеляні образи льодових танцюристок, й поміж них - «Фігуристка» (1956) київської майстрині Оксани Жникруп.
О. Жникруп. "Фігуристка". В. 36. ССК. 1956 Єва Павлик
О. Жникруп. "Фігуристка" - варіант розпису. В. 36. КеКХЗ. 1956
В живописному цеху Київського еКХЗ
Статуетка мала величезний попит, що зумовило створення Оксаною Леонтівною наступної порцелянової дівчинки з ковзанярського виду спорту. Її статуетка «На катку» (1956) випускалася майже всіма фарфоровими підприємствами (Київський еКХЗ, Полонський ЗХК, Барановський ФЗ, Городницький ФЗ, Славінський КК). Нині повоєнний фарфор є колоритним предметом колекціонування, а тоді був приємним подарунком. Зустрічаються й гіпсові фігурки даної композиції, але рідко, тому що цей матеріал неміцний, статуетки з нього були більш доступні за ціною та замінювали дорогі порцелянові.
П. Дутчак. "Юна ковзанярка". В. 15. ГФЗ. 1965
О. Жникруп. "На катку". В. 14. ГФЗ. 1956
Із створених скульпторкою робіт на Київському заводі лише одна робота тиражувалася Ризьким ФЗ, й це - "На катку". Декорування її виконала Антоніна Пашкевич.
Ризька та київські статуетки "На катку"
В живописному цеху Київського еКХЗ за розписом "На катку"
Радянське фігурне катання кінця 50-х років було багато яскравими даруваннями. Першими з радянських фігуристів на міжнародній арені успіху добилися Ніна й Станіслав Жук. Легендою стала пара Л. Білоусова та О. Протопопов. «До них так ніхто не катався, та й після, якщо чесно, я не можу назвати кого-небудь, хто міг би викликати у мене такі емоції, - говорила в інтерв'ю РІА «Новости» відомий тренер Людмила Велікова - Я коли дивилася на їх катання, то часто просто плакала: у них була неймовірна енергетика. Люди - особливо на показових виступах - сприймали їх катання так само. Це те, що зараз називають поняттям «хімія».
Л. Білоусова та О. Протопопов / О. Жникруп "Фігуристка". В. 15. КеКХЗ. 1965
Л. Білоусова
Спортивні виступи Білоусової та Протопопова підіймалися до рівня справжнього мистецтва. Фігури, створені цим дуетом, подібними фрагментам класичного балету, а ліризм, дивовижна пластичність і тонка музикальність, продуманість поз і жестів, чудова синхронність - все це виходило за рамки спорту, сприяло цілісності враження. Це був не просто набір обов'язкових рухів для змагань, а красиве балетне адажіо на ковзанах ... «Фігуристка» (1965), яка готується до виступу в концертному номері або вже завершила його, таїть в собі невичерпні можливості: силу і красу, спритність та має портретну схожість з дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Білоусовою (1935 - 2017). Її реппродуціровала у фарфорі мрійлива та романтична Жникруп?
Про спорт, в якому макіяж поряд із силою мають значення, - фігурка О. Жникруп «Холодно» (1960). Поєднання фізичної активності та мистецтва виконано з особливим шармом. У фігурному катанні є мода на музику, костюми, стилі. Робота була відібрана художньою радою Управління фарфоро-фаянсової й місцевої промисловості для експонування від Київського експериментального кераміко-художнього заводу на виставці - ярмарці у Будапешті.
О. Жникруп. "Холодно". В. 14,3. КеКХЗ. 1960
Починаючи з кінця 50 - х одна за іншою сходили на горизонти настільні скульптурки фігуристок, кожна з яких залишила вдячну пам'ять у колекціонуванні їх, про кожну є що сказати. Це й М. Бобика «На катку» (1965), П. Дутчака "Юна ковзанярка" (1965), В. Щербини у розпису О. Жникруп «Фігуристка з квітами» (1985) та інших авторів на колишньому радянському просторі (Є. Гендельман «Фігуристка» ЛФЗ, С. Веліхова «Дівчинка на катку» та «На катку» ЛФЗ, Ю. Смірнова та В. Соколова "На катку" Артіль «Прогрес», О. Тайожна «На катку» Дулівський ФЗ).
М. Бобік. "На катку". В 28,5. Полонський ЗХК. 1965
Дівчинка М. Бобіка "На катку" певно починає з перших кроків у пересуванні на ковзанах по льоду. Щоб здійснилася мрія - потрапити на п'єдестал, їй доведеться навчитися виконання під музику обертань, стрибків, комбінацій кроків, підтримок та ін..
Я встала рано, как всегда.
Сегодня сбудется мечта.
Настали зимние деньки,
И у порога ждут коньки.
Я сделать ласточку хотела,
И, полетело моё тело...
Лежу, барахтаюсь в снегу,
И на коньки встать не могу,
Пройдёт совсем немного лет
И я узнаю вкус побед.
т
Иду домой, шагать неловко,
Была удачной тренировка.
Я не хочу уже в артистки...
Карьера светит фигуристки...
(О. Бакулєва "Фігуристка")
"Фигуристка". В. 25. Барановський ФЗ. 195?
Чарує погляди танець барановської фігуристки, вдала копія автор німецької статуетки Курта Штейнера. Ледь торкаючись льоду, летять її ковзани, очі горять грою, як в артистки, а рух граціозний та легкий!
Більшість колекціонерів вважають, що «Фігуристка з квітами» є скульптурним портретом триразової олімпійської чемпіонки, десятиразової чемпіонки світу Ірини Родніної. Фігуристка увійшла в історію як спортсменка, яка не програла жодного турніру, в якому брала участь. А сьогодні з не меншим завзяттям, ніж раніше, коли боролася за медалі, підіймає дитячий спорт. Скульптор зобразив фігуристку в момент очікування у Кіке (Kiss and Cry Corner-місце, куди фігуристи йдуть разом з тренерами після прокату програми й дізнаються свої оцінки). На обличчі відсутні емоції, вона знає, що зараз на неї дивиться весь світ. Потім на форумах будуть шукати фахівців з читання по губах, щоб зрозуміти, що сказала рекордсменка тренеру після прокату. Одягнена спортсменка на картині й у порцеляні у коротку спідницю, яка у фігуристок з'явилася ще в 19 столітті. Саме тоді англійська принцеса Мері ввела в моду новий костюм для катання: довгу сукню підбирала наполовину.
Портрет І. Родніної / В. Щербина. "Фігуристка з квітами". В. 21,5. КеКХЗ. 1985
До речі, в Ірини величезна кількість сувенірів і подарунків: різні кубки, статуетки, є навіть колекція фігуристок (фарфорових і не тільки). Для цієї колекції при виконанні ремонту програмою «Квартирный вопрос» було заплановано місце біля вікна у вбудованій ніші, спеціально спроєктованої для вітрини з підсвічуванням.
Кадри з телевізійної програми «Квартирный вопрос». Червень 2010 року
О. Чайковська (справа)
«У моїй новій квартирі в Строгіно я вибудувала величезну скляну стіну, там стоїть моя колекція порцеляни. На просвіті з двох сторін це виглядає приголомшливо! Все, що я люблю, - у мене на очах. Я збираю колекцію дуже давно. У мого прадіда був завод порцеляни, і у нас в будинку збереглися його сервізи, таці, статуетки ... Звідси й моя велика любов до фарфору. Шкода, що завод прадіда не мій. Я б зробила дуже багато статуеток фігуристів. У моїй великій колекції є одна особлива фігурка - це я, виконана Ленінградським фарфоровим заводом в серії «Чемпіони Радянського Союзу», - розповідає її льодова величність, прославлений тренер вітчизняного фігурного катання Олена Чайковська в документальному фільмі з багатьма драматичними сторінками життя героїні. У 1957 році вона стала чемпіонкою СРСР в одиничному жіночому катанні.
Є. Гендельман, розпис О. Лупанова. "Фігуристка". В. 17. ЛФЗ. 1958
О. Чайковська. 1957 рік Кадр з фільму Руського музею "Спорт в советском фарфоре, графике, скульптуре" до виставки 2018 року
В. Крижановський. "Фігуристка". В. 16,5. ГФЗ. 1960 - ті
Привітом з 50 - тих минулого століття дотепер дійшла ще одна «Фігуристка» від Городницького ФЗ. Найрідкісніша статуетка, вперше за десятки років зустрілася на антикварному ринку, на жаль, з втратами. Її світлина з заводського музею опублікована в книзі С. Дуденко, І. Никифоренко «Украинский художественный фарфор советского периода» на стор. 45. Але впевнена, що знайдемо доктора, який «вилікує» колишню юніорку. Білий колір светрика з ажурним візерунком на грудях, колгот, черевиків з ковзанами та з червоної тканини спідниця, що розвивається, підкреслюють невинний, чистий та невагомий образ фігуристки. Зображена вона в момент підготовки до виступу з довільною або обов'язковою програмою. Автор відтворив художньо, стильно й дуже спортивно рух у танці, який звичайно доповнює музика, сплітаючись з нею, перетворює мелодію в історію, що вимальовується на гладі льоду легким мереживним візерунком, У мініатюрної спортсменки інший настрій, інші емоції, інше сприйняття, та й сама дівчинка, якась інша у порівнянні з поданими вище фігуристками.
В книзі С. Дуденко, І. Никифоренко відсутній опис цієї декоративної скульптури. У році виходу книги з друку (2008) з історії заводів можна було знайти коротку інформацію, а назви робіт і їх авторів, скульпторів та художників, - проблематично. В спілкуванні по атрибуції малої пластики для книги «Фарфор Ольги Рапай» Ольга Перецевна Рапай назвала автором «Фігуристки» Світлану Болзан – Голембовську. Питалося про роботу «Фігуристка» (1956) О. Жникруп, її авторство було встановлено при подальших пошуках. А яку фігурку уявляла Рапай у телефонній розмові? Досі не було відповіді. Зачекаємо...
Статуетка «На ковзанах» разом з чайним сервізом - дипломний проєкт Людмили Фурдигайло по закінченню Одеського художнього училища, який вона захистила на «відмінно» у 1950 році. Саме мюзикл "Серенада Сонячної долини", що вийшов в 1941 році, в СРСР його буквально "задивилися до дірок", надихнув випускницю на створення скульптурки фігуристки. Фільм був як трофейний, російською мовою, за музику до цього нього Глен Міллер отримав "Золотий диск" в 1942 році. З цього року "Золотий диск" вручався найпопулярнішим виконавцям джазу. У фільмі знімалася триразова чемпіонка світу, олімпійська чемпіонка Соня Хені.
Л. Фурдигайло. "На ковзанах". Дипломна робота. Одеса. 1950
Соня Хені
Авжеж, й олімпійська чемпіонка Людмила Білоусова неодноразово в інтерв"ю підкреслювала, що завдяки перегляду фільмів "Весна на льоду" та "Серенада Сонячної долини" вона стала на ковзани.
У легендарного тренера Тетяни Тарасової також є невеличке зібрання зображень фігуристів, чільне місце серед яких займає робота О. Жникруп "Фігуристка".
Кадри з програми "На дачу до Тетяни Тарасової!" ( випуск від 26.12.2020)
Маленькі дівчатка мріють стати фігуристками. І відбувається диво-їх заповітна мрія збулася!
У цьому допомогла Королева-зима. Тендітні й витончені фігурки, зібрані разом, створюють дивовижну картину радості, яку може багатством і різноманітністю форм, яскравістю й пишністю їх фарб доставити гарний порцеляновий твір.
О. Рапай. "Маленькі фігуристки". Київ. 1971. Шамот
Текст Л. Карпінська - Романюк
Comments