Ольга СМЕТАНСЬКА, «ФАКТИ»
11.09.2024 21:05
12 вересня в Національному музеї декоративного мистецтва України відбудеться відкриття масштабної виставки «Біла магія. Порцеляна» до сторіччя Київського експериментального кераміко-художнього заводу.
На виставці будуть представлені твори провідних художників підприємства з колекцій Національного музею декоративного мистецтва України та Музею «Київський фарфор».
На жаль, вже майже два десятиліття ця легендарна мануфактура не працює. Та її мистецька спадщина не може не захоплювати.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про експонати експозиції.
«Доля визначного скульптора Владислава Щербини нагадує захопливий роман»
— Київський експериментальний кераміко-художній завод входив до складу фарфоро-фаянсової галузі промисловості, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. - Існував він в 1924 — 2006 роках — спочатку у Києві, а з 1973 року — у місті Вишневе Київської області. На підприємстві, де працювало близько тисячі людей, було налагоджено випуск ваз, тарілок, сервізів, наборів різноманітного призначення, кухлів, сувенірів, статуеток, а також унікальних авторських творів для виставок і музейних колекцій. Продукція мала великий попит, її експортували до Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Польщі, Італії, Франції, Канади…
Також митці, що працювали на заводі, подарували нам цілий всесвіт у своїх скульптурах. Своїми неповторними роботами вони тонко торкаються струн людської душі, пробуджують в ній найкращі почуття, найрідніші для душі спогади, налаштовують на творчість, надихають.
— Яка заголовна робота виставки?
— Магію порцеляни щонайкраще передає одна з чотирьох скульптур найбільш значущого твору Владислава Щербини — скульптурної композиції «Українські пісні», створеної у 1980 році. Ця лірична сюїта з білої порцеляни та розписом золотом включає композиції — «Ой у вишневому саду», «Взяв би я бандуру», «Ніч яка місячна», «Їхав козак за Дунай».
В. Щербина. «Ой у вишневому саду». Київський ЕКХЗ. 1980
— Справжній шедевр! Владислав Щербина — один із найталановитіших скульпторів-фарфористів України. Мені пощастило двічі робити з ним інтерв’ю. Його запрошували працювати на знамениту Севрську мануфактуру, але він відмовився через вік.
— Його доля була нелегкою. У 1943 році фашисти відправили юного хлопця до робітничого табору у Німеччину. Працював він на великих складах вантажником. А поряд — французький архітектор, який теж потрапив до цього табору. Побачивши його замальовки вугіллям на паперових мішках, архітектор сказав: «Тебе знатиме вся Європа!» Ці слова були пророчими, адже роботи Владислава Щербини сьогодні є у музейних та приватних колекціях світу.
— Це був дуже освічений митець. До 25 років перечитав майже всю світову класику. У останні роки захоплювався творчістю давньогрецьких авторів — Аристофана, Гомера… Дуже добре знав українську літературу.
— І ці знання втілив у багатьох своїх роботах. Його доля схожа на захопливий роман. Навчаючись у Одесі у станкобудіваельному технікумі, якось прогулювався містом і на одній будівлі побачив надпис «Одеське державне художнє училище. Зайшов, показав свої малюнки і йому сказали, що візьмуть на навчання. У училищі було три факультети, але місця у гуртожитку були лише на скульптурному відділенні. А оскільки жити юнаку було ніде, він вступив туди і вважав, що це і є доля.
— Які ще визначні роботи київських митців будуть представлені?
— Звичайно, це і роботи славетної скульпторки Оксани Жникруп, якій нещодавно ми з директоркою музею «Київський фарфор» Тетяною Сазоновою присвятили книгу «Жникруп Оксана. Мистецтво порцеляни». Оксану Жникруп Владислав Щербина називав своїм першим великим коханням. Вони познайомились, коли навчались у Одесі у художньому училищі. У їхньому шлюбі народилась донька, проте так сталося, що згодом розійшлись. Проте, за словами Владислава Щербини, до останніх днів залишались друзями. У пари є роботи, створені у творчому тандемі. Наприклад, композиція «Адажіо».
О. Жникруп. В. Щербина «Адажіо». Київський ЕКХЗ. 1955
Оксані Жникруп були по душі ліричні теми, її цікавив світ балету, танцю… Шедевром пластики вважається її скульптура «Дебют», створена у 1960 році (фото у заголовку). Білий колір фарфору є домінантою у розкритті образу та ідеї. Її роботи нині зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України.
Звичайно, будуть у експозиції роботи легендарної Ольги Рапай, яка, до речі, дружила з Оксаною Жникруп. Одна із відомих робіт Ольги Рапай — «Українка», створена у 1960 році.
О. Рапай. «Українка». Київський ЕКХЗ. 1960
«В експозиції — роботи всесвітньо відомих народних майстринь-петриківчанок»
— Чи будуть представлені в експозиції посуд та вази з колекції НМДМ України, оздоблені петриківським розписом?
— Так. Це роботи всесвітньо відомих народних майстринь-петриківчанок: Марфи Тимченко, Віри Клименко-Жукової, Ганни Павленко-Черниченко та Віри Павленко. Віра Клименко-Жукова — українська художниця, майстриня петриківського розпису, член Національної спілки художників України, одна з основоположниць петриківського розпису на порцеляні. Роботи художниці зберігаються в колекціях Національного музею декоративного мистецтва України в Києві, Національному музеї у Львові, Дніпровському художньому та Дніпровському історичному музеях.
Художниця надзвичайно тонко відчувала пластику порцеляни. У розмаїтті розписів ваз, сервізів виконаних майстрами-петриківчанами, відразу розпізнаєш руку мисткині. Яскрава індивідуальна художня мова майстрині, невичерпна фантазія не можуть не вражати поціновувачів мистецтва. Її твори вирізняються надзвичайною ажурною промальовкою дрібних елементів (прожилок, травинок).
В. Клименко-Жукова. Ваза. Київський ЕКХЗ. 1952.
— Справжня зірка петриківського розпису — Марфа Тимченко. Вона, до речі, і народилась у селищі Петриківка. Петриківка — старовинний і найбільший центр народного малювання України з унікальною живописною традицією. Разом із чоловіком, Іваном Скицюком, Марфа Тимченко розробляла і впроваджувала на КЕКХЗ технологію оздоблення фарфорових виробів петриківським розписом. Її творчому почерку притаманні вишуканість, легкість, віртуозність малюнка, тонке колористичне нюансування, симетричність та довершеність композиційних рішень.
І. Скицюк, М. Тимченко. Набір для води. Київський ЕКХЗ. 1971.
— До якого часу триватиме виставка?
— До 1 грудня. Отож, запрошуємо! На виставці «Біла магія. Порцеляна» ви зможете побачити роботи зіркових митців-фарфористів.
Фото з колекції Національного музею декоративного мистецтва України
В заголовку: О. Жникруп. «Дебют». Київський ЕКХЗ. 1960
Comentários