В. Данильчук за ескізом О. Коломієць. "Сніговики - тенісисти". В. 8,5. Полонне. 2019
Неодмінним атрибутом кожного новорічного свята є сніговик, якого так полюбляють ліпити діти не тільки в Україні, а й по всьому світі. Але звідки цей зимовий персонаж взявся? Звідки пішла ця традиція, ця весела дитяча забава?
Милий сніговичок не такий вже й простий персонаж, адже у нього є навіть своє власне свято. В багатьох країнах 18 січня святкують Всесвітній день сніговика.Така чудова ідея прийшла в голову німецькому колекціонеру Корнеліусу Гретцу, який ще будучи юнаком, почав збирати зображення сніговиків. У 2008 році він увійшов зі своєю колекцією в книгу рекордів Гіннеса! У нього більше трьох тисяч експонатів! І все це - Сніговики!
Цікаво, що число «18» чи не найбільше нагадувало йому сніговика з мітлою! Та й, коли, врешті, відзначати такий день, як не взимку, коли земля засипана білим пухнастим снігом?!
Не має сумніву, що ліпити такі сніжні скульптури почали ще з давніх часів. Однак походження сніговика доволі туманне. Вважається, що сніговики точно вже були в часи Середньовіччя. Зокрема, про це говорить сучасний дослідник Боб Екштейн у своїй «Історії сніговика» (2007 р.). Він проаналізував різні художні зображення в бібліотеках, картинних галереях та музеях Європи і дійшов такого висновку. Також Екштейн ствердив, що найбільш раннім доказом існування сніговика є мініатюри на полях книги «Часослов» (1380 р.), яку було віднайдено в Королівській бібліотеці Нідерландів ( м. Гаага).
Н. Галушко – Аксьоненко. «Сніговик». В. ?. Сумський ФЗ. 2009
Традиція прийшла до нас з давніх язичницьких часів, до простих снігових скульптур ставилися як до духу зими і просили, щоб не було затяжних, лютих морозів, швидше приходила весна. Вважалося вони керують зимовими природними явищами, хуртовинами та снігопадами. З метою задобрити їх, висловити свою повагу ліпили сніговиків. Але все це було давно й все тепер забуто. Зараз снігова баба – це символ зимових канікул для дітвори.
Немов зупинилися кінокадри, де в порцеляні розгорнуто маленьку зворушливу розповідь про кирпату дівчинку, яка в морозний день, коли навколо зі сніжаної гіркі дітки – карапузи мчаться на санчатах, зосереджено зайнята ліпленням сніговика, зимовою забавою, що зародилася в стародавні часи. Це - "Снігова баба" Світлани Голембовської (1951).
С. Голембовська. "Снігова баба". В. 12. КЕКХЗ. 1951.
Чистий сніжок, морозець, слизькі крижані гірки. Не страшний для нас мороз – щічки червоненькі! Адже в наших малюків шубки є тепленькі! Кирпаті носики, очки - крапочки.
В. Кокидько. Штоф - фляга "Сніговик". В. 27,5. ПЗХК. 1996
В. Трегубова. "Зима". В. 8. КФЗ. 1957
С. Голембовська. "Снігова баба". В. 12. КЕКХЗ. 1951.
Саме такий настрій й у скульптурній групі подружжя В. та Н. Албулів "Зимовий дворик" (1987). Ідея її створення належить Натальї. Вона неодноразово пропонувала Валерію зліпити Васю та Рому, синів подружжя, за зимовими забавами. І лише коли особисто взялася за першу фігурку, де хлопчик катає сніговика, Валерій включився у процес творення. Робота йшла легко, на одному диханні, експансії групі додає не проліплювані деталі мініатюр. Наталья розписала фігурки спрощено та гротескно. Особливо важливу роль зіграла живописна робота підглазурним розписом, де фарби при нанесенні їх миттєво вбираються черепком, тому і дали після випалу легкі розмиви, м'які контури, ніжні переходи. Група залишається й досі у великому попиті. Улюблена робота авторів - скульптурна група "Зимовий дворик" прикрасила обкладинку видання «Полонский завод художественной керамики».
В. Албул, Н. Албул. Скульптурна група "Зимовий дворик", серед них "Подруги". В. 10,5. "Сніговик". В. 18,5. "Шкідник". В. 11,5. "Кумасі". В. 18,5. ПЗХК 1987. Хмельницький обласний краєзнавчий музей
А ще, ви коли-небудь бачили, щоб сніговики грали в теніс? Полонський скульптор Віктор Данильчук, щоб хоч якось урізноманітнити їх дозвілля в крижаному замку, проводить турнір з цього виду спорту. У скульптурній парі «Сніговики – тенісисти» (2019) змагаються два гравця – двоє чарівних чоловічків із снігу, незмінних атрибутів кожної зими, звісно якщо випадає сніг. Маленьке диво!
Н. Галушко – Аксьоненко. «Холодно», «Умка». В.? . Сумський ФЗ. 2009
Зима — дивовижна пора року. Сховавшись під білою ковдрою, природа, мов у казці, поринає у довгий, глибокий сон. Засніжені краєвиди — один з улюблених мотивів в українському фарфорі та фаянсі. Збереглася газетна вирізка, де було опубліковано фото, завдяки якому ми потрапляємо у художню майстерню з досить мальовничим кадром: багато незакінчених етюдів, ескізів; на столах, підвіконнях, шафах стоять витончені статуетки. Жникруп зайнята розписом майбутніх мініатюрних "Діда Мороза", "Снігуроньки", "Естафети" та "Сніговика" (1959). Надано інформацію про виготовлення новорічних сувенірів на київському заводі. Йде підготовка до двох досить великих республіканських конкурсів на найкращий сувенір і у зв'язку з цим, вернісажів. Досвід участі у великих виставкових заходах, зокрема присутність в 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі, та інших подібних заходах, показав, що при всій успішності, в країні слабо розвинена галузь з виробництва сувенірів. У пресі багато писали про необхідність масового випуску пам'ятних подарункових виробів, в тому числі з кераміки та порцеляни.
О. Жникруп. Сувеніри «Естафета» В.5,5. «Сніговик». В. 7. «Снегуронька». В. 5,3. «Дід Мороз». В. 7.КЕКХЗ.1959
Вигляд сьогоденного сніговика знають всі: три кулі різних розмірів( голова, груди та нижня частина), гілки (руки), морква(ніс). Деякі риси скульптури вимальовують або створюють підручними матеріалами (гілкою, камінцями тощо). На голову цьому казковому персонажеві надягають відро.
В. Спиця, М. Терещук. Чашка від дитячого набору для сніданку "Зимонька" (17). Тернопільський ФЗ. 1988
В. Спиця, М. Терещук. Предмети від дитячого набору для сніданку "Зимонька" (17). Тернопільський ФЗ. 1988
Загалом у фарфорі існують різні варіанти оздоблення сніговика, але всі вони пов’язані з типовим образом.
Дитячий кавовий сервіз "Зимушка». Березнівський міжколгоспний ФЗ. 1972. Фарфор.
Текст Л. Карпінська - Романюк
Commentaires