top of page
Пошук
  • Фото автораЛюдмила Карпинская

Мамо, розкажи мені казку ...

Оновлено: 27 серп. 2023 р.


Скринька «Іван – царевичй та Царівна – жаба». ГФЗ. 1951. Музей історичної спадщини Городницької ОТГ та виробів Городницького фарфорового заводу


"Мамо, розкажи мені казку... Жінка торкнулася губами чола малятка, міцно притиснула до грудей: «Яку?». Влаштувавшись поруч, підперши підборіддя кулачками, білявий ангелик посміхнувся і в очікуванні чарівної історії прикрила очі: «Я хочу про жар — птицю і принцесу!» - така картина одвічної історії зображена в композиції декоративної скульптури О. Жникруп "Казка" (1971).

О. Жникруп. "Казка". В. 19. Київський еКХЗ. 1971


Великі блакитні очі дівчинки мрійливо дивляться уперед. Мама, забувши про проблеми, починає розповідь, в якій добро перемагає зло, а у прекрасної дами є вірний та хоробрий лицар. Казку, де любов - вічна, а друзі - надійні, де світом правлять незаперечні істини. Казку, в якій її принцеса обов'язково буде щасливою!

В. Трегубова. "Крихітка - Хаврошечка". Коростенський ФЗ. 1978


Цікаві сценки з участю барина - багатого, кудреватого, молоденького, дочок - старшої Одноочки, середньої - Двоочки, а меншої - Триочки та Крошечки-Хаврошечки; Іван - царевича, Василіси Премудрість, Емелі, Жар-птиці, Снігуроньки та Червоної Шапочки були створені й масово випускалися на різних вітчизняних виробництвах.

А. Крижанівський. "За щучим наказом, за моїм бажанням" - однофігурна композиція про Ємеля - дурня, який упіймав чарівну щуку, що говорить, виконує будь-яке бажання. В. 23. Городницький ФЗ. 1969


Розширення випуску статуеток казкової тематики намітилося в планах тресту "Фарфорфаянс" на початку 1950 -х. Популярна в союзі з 1920 - 40 -х років мала пластика з подібним сюжетом в колі театральних див, кучерявих й білявих дітлахів, спортивних комсомолок, не раз показана на республіканських, всесоюзних, закордонних виставках викликала захват і здивування. Додатковим стимулом до їх яви служили пам'ятні дати, пов'язані з ювілеями письменників і поетів або їх творів, вихід на екрани фільмів про чарівність та чудеса, а, головне, бажання скульпторами знайти форму дивовижного мистецтва, здатного стати популярним.


У музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого м. Чорноморська. 2021 рік

Роботи В. Трегубової "Крихітка - Хаврошечка", «Попелюшка» Л. Лозової та О. Жникруп; «Дюймовочка» О. Рапай та Л. Лозової, "Червона шапочка" Є. Ліпіси та В. Покосовської; «Іван — царевич і Царівна — жаба» І. Коломієць та В. Щербини; "Золота рибка" Булашева та «Казка про рибака і рибку» М. Павлової; "Кирило Кожум'яка" Г. Молдавана й О. Чередника та багато інших увійшли в Золоту колекцію порцеляни Національної спілки художників.

І. Коломиєць. «Іван – царевичй та Царівна – жаба» - головні герої казки "Царівна - жаба" – наймолодший син Царя і, до того ж, неодружений, - Іван Царевич та Василіса Премудра. В. 25. Полонський ЗХК. 1954

В. Щербина. Попільничка «Іван – царевичй та Царівна – жаба». В. 12. ГФЗ. 1951. Музей історичної спадщини Городницької ОТГ та виробів Городницького фарфорового заводу

М. Лампека. «Ілля Муромець» - один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі, що часто згадувався в українському фольклорі. Разом з Добринею Микитичем та Олешком Поповичем оберігав рідну землю від ворогів. В. 17. Київський еКХЗ. 1989

В. Албул, Н. Албул. «На роздоріжжі» - напис з різних боків каменю: "Прямо пойдешь - славу найдешь, голову потеряешь. Налево пойдешь - деньги найдешь, а честь потеряешь. Назад повернешь - бесславно умрешь". В. 31. Полонський ЗХК. 1985

О. Жникруп. "Аленький цветочек" - дівчина в російському вбранні з квіточкою в руках. За однойменною казкою С. Аксакова про Красуню і Чудовисько, в яку вкладено силу любові, що долає перешкоди та підносить й лікує фізичні та духовні недуги. В. 25. Полонський ЗХК. 1965


Статуетку О. Рапай "Дюймовочка" (1968) - ніжну, крихітну дівчинку всього «з дюйм ростом», фантастичну істоту, втілення доброти, мужності, терпіння, та постійності через півстоліття після її створення цікаво розписала художник з Кам"янобрідського фаянсового заводу Яніна Баргилевич (2018). Зображено висаджену посередині річки на найбільший, далі від берега, широкий лист латаття - це ж цілий острів для такої крихти, коли в оточенні мініатюрних риб, бідолашна крихітка прокинулася рано-вранці та побачила, куди вона потрапила, й гірко заплакала: з усіх боків була вода, і їй ніяк не можна було перебратися на сушу.

О. Рапай у розпису Я. Баргилевич. "Дюймовочка". В. 7. Київський еКХЗ. Модель – 1968, розпис - 2018

М. Джелогонія. "Рибка". В. 2. Ріжський ФФЗ. 1947 / В. Покосовська "Золота рибка". В. 6. Баранівський ФЗ. 1953 / І. Беркута. «Рибка». В. 10,1. Полонський ЗХК. 1995 / «Вуалехвіст». В. 8. Полонський ЗХК. 1966 / Ю. Рубан. «Рибка». В. 5,8. Городницький ФЗ. 1957 / М. Джелогонія. «Рибка». В. 4,2. Ріжський ФФЗ. 1947 / «Жабеня». В. 2,5. Городницький ФЗ. 1957


Про можливість компонувати власні фігурки у сюжети наголошували Ольга Рапай та Валентина Трегубова. Отже, у представленій на фото скульптурній композиції є й мініатюрне, потішне, смарагдове жабеня з очима кольору баговиння, який виготовлявся на Городницькому фарфоровому заводі, яскравий доказ того, що болото не буває нудним, а являє собою саму справжню казкову країну.


Довільний ансамбль сувенірної "Миші" В. Данильчука, "Джентльмена" О. Шевченка з фігуркою в оригінальному тиражному розписі "Дюймовочка" відтворюють сюжет, коли польова миша сказала дівчинці, що той кріт, який щовечора приходив до неї в гості та все тільки й балакав про те, що ось скоро літу буде кінець, сонце перестане так палити землю, він з дівчам зіграють весілля.

О. Рапай. «Дюймовочка». В. 7. Київський еКХЗ. 1968

О. Шевченко. «Джентльмен». В. 13,5. Довбиський ФЗ. Форма - 1995. Розпис- 2020

В. Данильчук. «Миша - 1996". В. 10,5. Полонський ЗХК. 1996


"Влітку тобі доведеться готувати придане!" - казала їй стара.

В. Горолюк. «Миша». В. 11. Тернопільський ФЗ. 1996

Сувенірна "Миша" у розпису художника Полонського фарфорового заводу Алли Ткач –Артенюк. В. 7,5.

Автор невідомий. «Мишатко». В. 3,5. ?


З особливою теплотою показана Л. Лозовою сентиментальність і безпорадність дівчинки з добрим та чуйним серцем, яка допомогла вижити поранені птиці, мимовільній полонянці царства Крота, — Ластівці: «И она склонила голову на грудь птички, но вдруг испугалась — внутри что-то застучало. Это забилось сердечко птицы: она не умерла, а только окоченела от холода...»

Л. Лозова. "Дюймовочка". Київський еКХЗ. 1987


Знаменита казка Андерсена «Дюймовочка», завжди користується любов'ю і популярністю читачів.

О. Шевченко. Тарілочка «Дюймовочка». Д. 19,5. Коростенський ФЗ. 1978

Чарівні герої знайомі всім з дитинства, потворна жаба викликає огиду, зате добра і красива ластівка, яка позбавляє головну героїню Дюймовочку від старого Крота, викликає найтепліші почуття. Плакетка коростенського художника О. Шевченко «Дюймовочка» - одна з перших його робіт на заводі. Чи ця знає крихітка зі зворушливої казки про долю, що після безлічі різних випробувань вона знайде своє щастя у казковій країні ельфів?


О. Шевченко. Плакетка «Дюймовочка». В. 13. Коростенський ФЗ. 1978


Київський скульптор В. Щербина не залишив без уваги такий яскравий персонаж, як хоробрий і наївний дерев'яний хлопчик Буратіно. У його триптих «Золотий ключик» (1956) увійшов він, що сидить із золотим ключиком на черепасі Тортильї та сумний хлопчик й дівчинка з блакитним волоссям, в яку останній закоханий. Цих вірних друзів жахливо непосидючого хлопчиська – Мальвіну та П'єро любителі казки Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» пам'ятають.

В. Щербина. Триптих "Золотий ключик", у складі: Буратіно на черепасі. В. 7,7. П'єро. В. 6. Мальвіна. В. 8. Київський еКХЗ. 1956


Порцелянове личко статуетки "Мальвіна" прикрашає приємний рум'янець, вона - володарка блакитних очей, довгих вій і акуратного носика. Зачіска привертає загальну увагу незвичайним блакитним кольором волосся, змушуючи перейматися симпатією. Цей персонаж має не тільки цікавий зовнішній вигляд, а й неабиякий характер та багату біографію. Вона втекла з лялькового театру, бо Карабас-Барабас грубо поводився зі своїми підлеглими. Щербиною досконало передана краса, доброта, лагідність та розуміння красивої дівчинки, ляльки, яка підкорила серця маленьких читачів.

В. Щербина. "П'єро". В. 6. "Мальвіна". В. 8. Київський еКХЗ. 1956


Готовий покласти все до її ніг П'єро теж завоював симпатію аудиторії дітвори другої половини ХХ - століття. Попри немалий тираж мініатюрного триптиха, він ще й досі користується великою популярність у колекціонерів фарфору. Біла лялька з намальованими бровами, меланхолійний поет із сумним гримом – це культовий герой, що виник у середині XVII століття. У літературі та на підмостках він був слугою, який прагнув домогтися верхівки соціальних сходів і лицемірно прикривався добродушністю. Прототипом цього героя послужив Педроліно, персонаж італійської комедії масок (дель арте), антипод Арлекіна. На відміну від останнього, Педроліно хитрий, спритний та спритний, проте часто потрапляє у казусні ситуації. Варто зазначити, що П'єро – єдина постать із дель арте, який не носить маску, тому що його роль має на увазі роботу з мімікою та емоціями.


Введемо в гру з триптихом «Золотий ключик» ще вірного, доброго та дбайливого друга Мальвіни, пуделя Артемона коростенського художника О. Шевченка. І хоча відважний пес, що своїй освіченій та педантичній господині вірно служить, не замислюючись, кидається у бій із ворогами своїх друзів, має у казці чорнильний колір, у фарфорі він – білий.

О. Шевченко. «Пудель». В. 6. Коростенський ФЗ. 1991 - 1993.

В. Щербина. "Мальвіна". В. 8. Київський еКХЗ. 1956


Ім'я Артемон, за однією з версій, запозичене у пуделя Арто з оповідання Олександра Купріна "Білий пудель". Також відомо, що це ім'я було поширене серед дворових людей у ​​російських поміщиків.

У країні на пуделів спалахнув модний бум за часів Микити Хрущова. Сталося це після того, як англійська королева Єлизавета подарувала радянському генсеку білого кучерявого красеня.


В. Щербина. "Карликовий пудель" - собака породи пудель, що сидить на задніх лапках, у суцільних рельєфних завитках. У білому глазурованому вигляді з підглазурною домальовкою фарбами та сіллю окремих деталей по виробу. В. 12,9. Київський еКХЗ. 1983


Волохатий персонаж є у створеній Щербиною в 1983 році двофігурній статуетці "Мальвіна", яка увійшла у повтор триптиху на казкову тему про друзів повного тяги до авантюр та веселощів Буратіно. Їх поява у виробництві київського підприємства зовсім не випадкова. В 1979 році відбулася найзнакова екранізація твору Олексія Толстого. Глядачам подарували фарфорових героїв, зовнішній вигляд яким у тиражному варіанті автор надав подібний артистичним образам фільму «Пригоди Буратіно».

В. Щербина. "Буратіно з золотим ключиком". В. 20,3. "П'єро". В. 17. "Мальвіна та Артемон". В. 17,6. Київський еКХЗ. 1983

Герої фільму - мюзиклу "Пригоди Буратіно". Кадри з екранізації казки О. Толстого


Ще один персонаж казки - порода собаки з особливою хваткою поліціянт Бульдог, який був налаштований піймати блідого хлопчика.

О. Шевченко. "Бульдог". В. 7. Коростенський ФЗ. 1992

В. Щербина. "П'єро". В. 6. Київський еКХЗ. 1956


Кіт Базиліо, як і його посіпака лисиця Аліса — запеклий шахрай та пройдисвіт і є, безсумнівно, негативним персонажем.

О. Шевченко. "Кіт Базиліо та Лисиця Аліса" - персонажи казки «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» Олексія Толстого В. 22,5; 19. Коростенський ФЗ. 1985


Кіт Базиліо для збору милостині прикидається сліпим жебраком. При цьому, на відміну від своєї спільниці, він помітно дурніший і в результаті комічніший, ніж Аліса. З метою наживи Аліса разом з Базиліо намагається здобути п'ять золотих монет, які Буратіно отримав від Карабаса-Барабаса.


Дієвих осіб казки О. Толстого художник О. Шевченко ввів в декор блюда для торта від дитячого сервізу "Абетка" (1981), створеного в межах відбувшогося конкурсу в Україні "Художники - дітям". Про веселого Карандаша, пригоди Незнайки нагадують й малюнки й на інших предметах набору.

Композиція форми М. Трегубов, композиція малюнку О. Шевченко. Дитячий сервіз "Абетка". Коростенський ФЗ. 1981


Багато батьків серед інших мініатюрних статуеток, коли надумають для своєї дошкільняти придбати порцелянову фігурку, віддадуть перевагу безперечному лідеру казкових типажів - "Червоній шапочці" із твору про передбачувані події Шарля Перро. Історія, що сталася з дівчинкою коротенька, але вчить багато чому. Любов до бабусі, безстрашність, серцева доброта Червоної шапочки ставиться напереваги злобі вовка, який живе один в темному лісі.


О. Ліпіса "Червона шапочка". В. 17. Полонський ЗХК. 1988


С. Болзан — Голембовська. В. 21. Костянтинівський завод скляних і майолікових виробів. 1961; В. Покосовська. В. 11. Баранівський ФЗ. 1953; О. Ліпіса. В. 17. Полонський ЗХК. 1988 / В. та Н. Протор"єви. "Вовк". В. 14. Васильківський майоліковий завод. 1950 - ті

Статуетка "Вовк" на поличці в майстерні Васильківського майолікового заводу


Декоративна скульптура милої, доброта й працьовитої дівчинки, яка мріє про танці на балу, «Попелюшка» (1986) - перша скульптурна робота Леонтіни Лозової й одна з трьох її улюблених. Щирість, сердечність та слухняність бідолашної будуть винагороджені зустріччю з казково прекрасним Принцом. У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.

Л. Лозова "Попелюшка". В. 17,5. Київський еКХЗ. 1986

Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою, про це розповідають не тільки "Попелюшка", а й "Білосніжка". Врода – головна риса героїнь, герой – багатий чоловік – мав вподобати гарне личко та струнку талію. На Заході бути "на світі всіх милішою та гарнішою" – це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись.


О. Тайожна. "Попелюшка" - за мотивами художнього фільму "Золушка" (реж. Н. Кошеверова, М. Шапіро. "Ленфільм". 1947). В. 31,5. Дулівський ФЗ. Кін. 1940 - х


Костянтинівський завод скляних й майолікових виробів випускав Попелюшку на ослінчику під час примірки черевичка на її маленьку ніжку. І диво! - черевичок узувся так швидко та легко, ніби ніжка тільки того й чекала!

Л. Лозова."Попелюшка". В. 17,5. Київський еКХЗ. 1986 /

? «Попелюшка». В. 17. Костянтинівський завод скляних й майолікових виробів. 1967 - 1972. / «Голуби». В. 7. Полонський ЗХК. 1964


У рік виходу на екрани країни вийшов фільм «Попелюшка» Надії Кошеверової, де головну роль зіграла крихітного зросту, з величезними очима, божественною пластикою, ніжним голосом Яніна Жеймо, невідомим випускником Одеського художнього училища статуетка "Попелюшка" (1947) відтворює велику акторку радянського кіно у цій ролі. Її порівнювали з італійкою Джульєттою Мазіною. Порцелянова скромна та бідна дівчина приміряє от той кришталевий черевичок, який 31-го розміру костюмери «Ленфільму» робили на замовлення. Це була справді ювелірна робота. Ніхто не міг здогадатися, що актрисі у реальному житті майже 40 років. Щоправда, Жеймо в них не ходила та не танцювала. Зробити в них навіть кілька кроків було неможливо. Черевики з оргскла реквізитори дозволяли лише приміряти, увійти в них у кадр і відразу зняти.

Кадр із фільму "Попелюшка" (1947)

? "Попелюшка" - прообраз Яніни Жеймо в ролі Попелюшки в однойменному фільмі, який вийшов на екрани у 1947 році. Одеса, Одеське художнє училище. 1947

Л. Логвинова. Настінні тарілки, декоровані розписом за мотивами казки Шарль Перро "Попелюшка".  Дипломний проєкт. Миргородський керамічний технікум. 1981


О. Жникруп. "Попелюшка". В. 15,2. Баранівський ФЗ. 1952

В. Данильчук. "Попелюшка". Полонський ЗХК. 1990 - ті

Блюдо з набору для чаю "Попелюшка". Автор форми М.Козак, автор малюнку для деколі З. Олексенко. 1985. Полонський фарфоровий завод.


Тут представлено персонажі М. Лампеки "Сівка - Бурка" - селянський син Іван-дурник і чарівний Коник-Горбоконик однойменної віршованої казки П. Єршова зі своєрідним стилем, народним гумором, вдалими картинами народного життя сприяли успіху.


П. Дутчак. «Коник - Горбаконик». В. 15. 12,7. Городницький ФЗ. 1960

М. Лампека. "Сівка - Бурка" - персонажі — Іванко-дурник та чарівний Горбоконик. Київський еКХЗ. 1990

Казкові символічні образи у представленій мінімально частині творів фарфору даної тематики багатовимірні. Вони утверджують духовне начало людини та народу, яке є гарантом свободи й краси; символізують щастя, якого жадають маленькі дівчатка, а в подальшому й людина. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить та тривожить, спонукає до прекрасного.



Текст Л. Карпінська - Романюк










468 переглядів0 коментарів
Пост: Blog2_Post
bottom of page